Короткий переказ твору Буря (Вільям Шекспір)

Дія п'єси відбувається на відокремленому острові, куди всі вигадані дійові особи перенесені з різних країн.

Корабель в морі. Буря. Грім і блискавка. Команда судна намагається врятувати його, але знатні пасажири - неаполітанський король Алонзо, його брат Себастьян і син Фердинанд, герцог Міланський Антоніо і супроводжуючі короля вельможі відволікають моряків від роботи. Боцман відправляє пасажирів по каютах в самих непристойних виразах. Коли старий доброчесний радник короля Гонзало намагається гримнути на нього, моряк відповідає: «Цим ревучим валам немає справи до королів! Марш по каютах! »Однак зусилля команди ні до чого не призводять - під жалібні крики одних і прокляття інших корабель йде на дно. Це видовище розриває серце п'ятнадцятирічної Міранди, дочки могутнього чарівника Просперо. Вони з батьком живуть на острові, про береги якого розбивається нещасне судно. Міранда молить батька використовувати своє мистецтво і приборкати море. Просперо заспокоює дочка: «Я силою мистецтва свого / Влаштував так, що всі залишилися живі». Уявне корабельну аварію начаклувати магом, щоб влаштувати долю улюбленої дочки. Вперше він наважується розповісти Міранді історію їхньої появи на острові. Дванадцять років тому Просперо, в той час герцог Міланський, був повалений з престолу рідним братом Антоніо за підтримки неаполітанського короля Алонзо, якому узурпатор зобов'язався платити данину. Умертвити Просперо відразу лиходії, однак, не зважилися: герцог був любимо народом. Його разом з дочкою посадили на негідне судно і кинули у відкритому морі.Врятувалися вони лише завдяки Гонзало - жалісливий вельможа забезпечив їх припасами, а головне, каже чарівник, «він мені дозволив / З собою захопити ті фоліанти, / Що я понад герцогства ціную». Ці книги - джерело магічної мощі Просперо. Після вимушеного плавання герцог з дочкою потрапили на острів, який був вже населений: на ньому жив огидний Калібан, син злої чаклунки Сікоракси, вигнаної за численні злочини з Алжиру, і дух повітря Аріель. Відьма намагалася змусити Аріеля служити собі, але він «був дуже чистий, щоб виконувати / Її накази скотинячі і злі». За цей Сікоракса затиснула Аріеля в розщепленої сосні, де він мучився багато років без надії на визволення, так як стара чаклунка померла. Просперо звільнив прекрасного і могутнього духу, але зобов'язав в подяку служити собі, пообіцявши свободу в майбутньому.Калібан ж став рабом Просперо, виконують всю чорну роботу.

Спочатку маг намагався «цивілізувати» потворного дикуна, навчив говорити, але перемогти його низинну натуру не зміг. Батько занурює Міранду в чарівний сон. З'являється Аріель. Це він розбив неаполітанський флот, який повертався з Тунісу, де король святкував весілля дочки з туніським царем. Це він пригнав королівський корабель до острова і розіграв корабельну аварію, замкнув команду в трюмі і приспав, а знатних пасажирів розкидав по берегу. Принц Фердинанд на один в безлюдному місці. Просперо наказує Аріелю обернутися морською німфою, причому видимої тільки самому чарівникові, і солодким співом заманити Фердинанда до печери, в якій живуть батько і дочка. Потім Просперо кличе Калібана. Калібан, який вважає, що він «цей острів отримав по праву / Від матері», а чарівник його пограбував, грубить своєму панові, а той у відповідь обсипає його докорами і страшними погрозами. Злий виродок змушений підкоритися.З'являється невидимий Аріель, він співає, йому вторять духи. Ваблений чарівною музикою, за Аріелем слід Фердинанд. Міранда у захваті: «Що це? Дух? О Боже, / Як він прекрасний! »Фердинанд, у свою чергу побачивши Міранду, приймає її за богиню, така красива і мила дочка Просперо. Він оголошує, що він король неаполітанський, оскільки його батько щойно загинув у хвилях, а Міранду він хоче зробити королевою Неаполя. Просперо задоволений взаємної схильністю молодих людей. «Вони, / - говорить він, - один одним зачаровані. Але повинно / Перешкоди створити для їхнього кохання, / Щоб легкістю її не знецінити ». Старий напускає на себе суворість і звинувачує принца в самозванстві. Незважаючи на зворушливі благання дочки, він перемагає чинив опір Фердинанда за допомогою чаклунства і звертає в рабство. Фердинанд, однак, задоволений: «З моєї в'язниці бодай побіжно / Побачити цю дівчину зможу». Міранда втішає його. Маг хвалить свого помічника Аріеля і обіцяє йому швидку свободу, поки ж дає нові інструкції.

На іншій стороні острова Алонзо оплакує свого сина. Гонзало незграбно намагається втішити короля. Антоніо і Себастьян потішається старого царедворця. Вони звинувачують Алонзо у подіях, що нещастя. Під звуки урочистої музики з'являється невидимий Аріель. Він навіває на короля і вельмож чарівний сон, але два лиходія - Себастьян і узурпатор Антоніо - залишаються не спати. Антоніо підбиває Себастьяна на братовбивство, той обіцяє йому нагороду за допомогу.Мечі вже оголені, але втручається, як завжди під музику, Аріель: він будить Гонзало, а той всіх інших. Безсовісною парочці вдається якось викрутитися.

Калібан зустрічає в лісі блазня Трінкуло і королівського дворецького п'яничку Стефано. Останній відразу пригощає виродка вином з врятованою пляшки. Калібан щасливий, він оголошує Стефано своїм богом.

Фердинанд, звернений Просперо в рабство, перетягує колоди. Міранда прагне допомогти йому. Між молодими людьми відбувається ніжне пояснення. Розчулений Просперо непомітно спостерігає за ними.

Калібан пропонує Стефано вбити Просперо і заволодіти островом. Вся компанія наливається. Вони і на тверезу голову не бозна які розумники, а тут ще Аріель приймається їх дурити і збивати з пантелику.

Перед королем і його свитою під дивну музику з'являється накритий стіл, але, коли вони хочуть приступити до їжі, все зникає, під гучні розкоти з'являється Аріель в образі упиря. Він дорікає присутнім за скоєний проти Просперо злочин і, лякаючи жахливими муками, закликає до покаяння. Алонзо, його брат і Антоніо сходять з розуму.

Просперо оголошує Фердинанду, що всі його