Короткий переказ твору Антоній і Клеопатра (Вільям Шекспір)

В Олександрії тріумвір Марк Антоній обплутаний шовковими мережами єгипетської цариці Клеопатри і віддається любові і розгулу. Прихильники Антонія бурчать: «Один з головних трьох стовпів всесвіту / На положення бабиного блазня». Все ж Антоній вирішує покинути Єгипет, дізнавшись, що його дружина Фульвія, підняла заколот проти другого триумвира, Октавія Цезаря, померла і що Секст Помпей, син Помпея Великого, кинув Цезарю виклик. Дізнавшись про це рішення, цариця обсипає Антонія докорами і глузуваннями, але він Неколебім. Тоді Клеопатра упокорюється: «Тебе звідси відкликає честь.Будь ласка, будь глухий до моїх примх ». Антоній пом'якшений і ніжно прощається з коханою.

У Римі двоє тріумвірів. Цезар і Лепід, обговорюють поведінку Антонія. Лепід намагається нагадати про переваги відсутнього співправителя, але розважливий і холодний Цезар не знаходить для нього виправдань. Він стурбований поганими новинами, що приходять з усіх кінців, і хоче, щоб Антоній, «забувши розпуста і гульні», згадав свою колишню доблесть.

Покинута Клеопатра не знаходить собі місця в палаці. Вона сварить служниць, недостатньо, на її думку, захоплюються Антонієм, згадує ласкаві прізвиська, які він давав їй. Щодня вона шле гінців до улюбленого і радіє кожній вести від нього.

Помпей в оточенні соратників висловлює надію, що зачарований Клеопатрою Антоній ніколи не з'явиться на допомогу союзникам. Однак йому повідомляють, що Антоній ось-ось в'їде в Рим.Помпей засмучений: Антоній «як військовий <...> вдвічі більше двох своїх друзів».

У будинку Лепіда Цезар звинувачує Антонія в образі його гінців і в тому, що він підбивав Фульвія до війни з ним. Лепід і наближені обох тріумвірів марно намагаються примирити їх, поки Агріппи, воєначальнику Цезаря, не приходить щаслива думка: одружити овдовілого Антонія на сестрі Цезаря Октавії: «Спорідненість вам дасть впевненість один в одному». Антоній згоден: «Я з цією пропозицією і у сні / Не став би довго баритися. Руку, Цезар! »Він разом з Цезарем вирушає до Октавії. Агріппа й Меценат розпитують наближеного Антонія, цинічного насмішника і прославленого рубака Енобарба про життя в Єгипті і про царицю цієї країни. Енобарба з гумором говорить про розгул, якому віддавався разом зі своїм вождем, і захоплено відгукується про Клеопатрі: «Її різноманіття немає кінця.Пред нею безсилі вік і звичка, / Інші притуплює, а вона / Весь час будить нові бажання.Вона зуміла звести розгул / На висоту служіння ... »Меценат все-таки вважає за потрібне відзначити і гідності Октавії. Агріппа запрошує Енобарба, поки він у Римі, жити в його будинку.

Єгипетський віщун вмовляє Антонія покинути Рим. Він відчуває: демон-охоронець його пана «щасливий і великий, / Але лише далеко від Цезарева духу ...». Антоній і сам це розуміє: «До Єгипту! Я одружуся для тиші, / Але щастя для мене лише на Сході ».

В Олександрії Клеопатра віддається радісним спогадами про життя з Антонієм. Входить гонець. Клеопатра, довідавшись, що Антоній здоровий, готова обсипати його перлами, але, почувши про одруження Антонія, ледь не вбиває вісника.

Молодий Помпей погоджується примиритися з триумвирами на їхніх умовах з поваги до Антонія.Світ вирішено відзначити бенкетами. Перший - на галері Помпея. Коли вожді йдуть, наближений Помпея Менас говорить Енобарба: «Сьогодні Помпей просмеет своє щастя». Енобарба погоджується з ним. Вони обидва вважають, що шлюб Антонія не призведе до довгого світу з Цезарем і не буде міцний: кожен був би радий такій дружині, як Октавія, зі святим, тихим і спокійним характером, тільки не Антоній. «Йому знову захочеться єгипетського страви». І тоді та, що зближує Антонія і Цезаря, буде винуватицею їхньої сварки.

На бенкеті, коли все вже упилися і веселощі в повному розпалі, Менас пропонує Помпею потихеньку вийти в море і там перерізати горлянки трьом його ворогам. Так Помпей стане володарем всесвіту. «Ти краще б це сам без дозволу зробив», - відповідає Помпей. Він міг би схвалити старанність наближеного, але не піде на підлість сам. Розсудливий непитущий Цезар хоче припинити гулянку. На прощання Антоній і Енобарба змушують всіх танцювати. Останню чашу Помпей і Антоній домовляються випити на березі.

У Римі Цезар серцево прощається з сестрою і Антонієм, українці вирушають до Афін.Воєначальники обох тріумвірів глузливо коментують сцену проводів.

В Олександрії Клеопатра розпитує гінця про зовнішність дружини Антонія. Навчений гірким досвідом гонець всіляко принижує гідності Октавії - і удостоюється похвали.

Антоній проводжає дружину до Риму. Він перераховує образи, завдані йому Цезарем, і просить Октавію бути посередницею у примиренні. Енобарба і зброєносець Антонія, Ерос, обговорюють новини: Помпей убитий, Лепід, яким Цезар скористався проти Помпея, звинувачений Цезарем ж у зраді і заарештований. "Тепер весь світ як дві собачих пащі.Чим тільки не годуй їх, все одно / Одна зжере іншу ». Антоній у сказі. Війна з Цезарем - справа вирішена.

У Римі Цезар з полководцями обмірковує викликають вчинки Антонія і свої відповідні заходи. З'явилася Октавія намагається виправдати чоловіка, але брат говорить їй, що Антоній кинув її заради Клеопатри і вербує прихильників для війни.

Цезар блискавично перекидає війська до Греції. Антоній наперекір радам Енобарба, командувача сухопутними силами Канідій і навіть простого легіонера, з яким він дружньо розмовляє, вирішує битися на морі. Клеопатра також бере участь у поході, з приводу чого Канідій зауважує: «Нашого вождя / На помочах чужі руки водять.Ми всі тут слуги жіночі ». У розпал морського бою кораблі Клеопатри повернули назад і помчали, а «Антоній кинув невирішене бій / І кинувся як селезень за качкою». Канідій з армією змушений здатися.

Антоній в Олександрії. Він пригнічений і радить наближеним перейти до Цезаря і хоче щедро обдарувати