У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Переказ скорочено - Павутинка (Рюноске Акутагава)
2



Короткий переказ твору Павутинка (Рюноске Акутагава)

Короткий переказ твору Павутинка (Рюноске Акутагава)

Одного разу вранці Будда бродив на самоті по березі райського ставка. Він зупинився в роздумах і раптом побачив усе, що творилося на дні Лотосовий ставок, доходившего до самих надр пекла. Там, внизу, юрмилося безліч грішників. Погляд Будди впав на одного з них. Звали його кандатів, і був він страшним розбійником: вбивав, грабував, підпалював, але все ж знайшлося у нього на рахунку одну добру справу. Як-то раз в гущавині лісу він мало не наступив на крихітного павучка, але в останню мить пошкодував його і прибрав ногу. Будда захотів винагородити розбійника за добру справу і врятувати його з безодні пекла. Побачивши райського павучка, Будда «підвісив прекрасну срібну нитку до зеленого, як нефрит, аркуша лотоса» і опустив її кінець у воду. Павутинка стала спускатися вниз, поки не досягла глибин пекла, де кандатів разом з іншими грішниками терпів люті муки в Озері крові. Раптом він підняв голову і почав вдивлятися в темряву. Він побачив, як з неба до нього спускається, поблискуючи тонким промінцем, срібна павутинка, немов побоюючись, як би її не помітили інші грішники.Кандатів заплескав в долоні від радості. Схопившись за павутинку, він почав щосили дертися вгору - для досвідченого злодія це було справою звичною.Але від пекла до неба далеко, і кандатів втомився. Зупинившись перепочити, він глянув вниз. Він піднявся так високо, що Озеро крові зникла з очей, а вершина страшної Голковий гори була під ногами. Він радісно закричав: «Врятовано! Врятовано! », Але тут же зауважив, що незліченні грішники обліпили павутинку і повзуть слідом за ним все вище і вище. Кандатів злякався, що павутинка може порватися і він знову потрапить у пекло, і заволав, що це його павутинка і він нікому не дозволяє підійматися по ній. І тут павутинка, до того часу ціла і неушкоджена, з тріском лопнула як раз там, де за неї чіплявся кандатів, і він полетів униз. Будда бачив усе, що трапилося, з початку і до кінця. Коли кандатів занурився на саме дно Озера крові, Будда з засмученим обличчям продовжив прогулянку.