Короткий переказ твору Самі боги (Айзек Азімов)

Земля. Друга половина XXI ст. Досить пересічний молодий радіохімік Фредерік Хелл випадково виявляє, що у запиленій колбі з етикеткою «Вольфрам» раптом виявилося якесь інше речовина. Спектрометричний аналіз показує, що це ізотоп плутонію, який теоретично не може існувати, до того ж з'ясовується, що радіоактивність речовини постійно зростає і воно випускає позитрони, що несуть незвично високу енергію. Хелл пропонує єдино можливу гіпотезу: якщо речовина, яка не може існувати згідно фізичним законам нашого всесвіту, все-таки існує, отже, колись воно знаходилося в паралельної всесвіту, де ці закони інші. Через деякий час стає ясно, що жителі паралельної всесвіту - паралюді - свідомо здійснюють обмін речовиною між всесвітами, який може відбуватися нескінченно з виділенням енергії в обох всесвітів. Таким чином, Земля отримує джерело надзвичайно дешевою, безпечної і екологічно чистої енергії, що отримало назву Електронного Насоса, і Хелл стає благодійником людства, яке і не підозрює, що основна частина як теоретичної, так і практичної роботи була виконана іншими вченими.

Але через кілька десятків років молодий історик науки Пітер Ламонт приходить до висновку, що робота Електронного Насоса представляє колосальну загрозу для нашого всесвіту. Подібно до того як температури двох тіл вирівнюються внаслідок другого закону термодинаміки, робота Електронного Насоса веде до вирівнювання властивостей двох всесвітів, основна відмінність яких полягає у величині сильних ядерних взаємодій: у нашого всесвіту вони набагато слабкіше, ніж в паралельній, і поступове їх зростання в кінцевому рахунку повинно привести до вибуху Сонця і всієї нашої гілки галактики. Ламонт кидається зі своїми ідеями від Отця Електронного Насоса, який, по суті, викидає його за двері, до високопоставлених чиновників, але ніхто не хоче бачити того, чого бачити не хоче.

Тоді Ламонт намагається вступити в контакт з паралюдьмі і переконати їх зупинити Насос. З паравселенной кілька разів надходили шматки фольги з символами і кресленнями, які не піддавалися розшифровці - занадто різні способи мислення землян і паралюдей. Ламонту допомагає Майрон Броновскій, відомий перекладом етруських написів. Вони відправляють у паравселенную послання на земній мовою, сподіваючись відшукати ключ до парасімволам, і врешті-решт Броновскій отримує відповідь - написане кострубатими земними літерами слово «страх», а незабаром слідом за цим два інших послання, з яких випливає, що Насос справді криє в собі небезпеку, але паравселенная не може його зупинити. Ламонт, який вже сам не розуміє, що для нього важливіше - врятувати людство або просто довести свою правоту, довести, що Отець Електронного Насоса - дута величина, що не може використовувати ці послання як свідчення - його неминуче звинуватять у підробці. Його єдиний союзник виходить з гри, підсумувавши все, що відбувається цитатою з Шіллера: «Проти дурості самі боги безсилі».

На одній з планет паравселенной, у світі, непредставімое для землянина, мешкають два типи живих істот - Жорсткі і М'які.

Жорсткі мають постійну форму тіла, що складається з щільної речовини, і непрозору оболонку. Тканини Мягких сильно розріджені, форма тіла мінлива, вони вміють струмувати, викидати протуберанці, розстилається і товщати - все це тому, що вони живуть у мирі з великою величиною міжатомної взаємодії, тому атоми, що складають їх тіло, можуть перебувати на великій відстані один від одного. М'які неодмінно повинні існувати тріадами, в яких кожна із складових - раціонал, пестун і емоційне - володіє певними якостями, що забезпечують гармонію і функцію тріади. Раціонал (левник) - носій інтелекту, емоційність (серединка) - почуттів, пестун (правник) - інстинкту турботи про потомство. Частини тріади періодично вступають у процес, званий синтезом, в якому їх тіла розріджує, матерія перемішується, відбувається обмін енергією і свідомістю. Всі троє при цьому стають єдиним цілим, почуття і свідомість розчиняються в чистої радості буття. Синтез триває багато діб, потім кожен з трьох знову стає самим собою. У деяких випадках під час синтезу відбувається розмноження - зав'язується нирка.Кожна тріада має привести на світ трьох дітей, які майже не відрізняються один від одного в ранньому віці, але потім набувають властивостей раціонала, пестуна і емоціоналі. Подорослішали діти розлучаються з батьками (до цього моменту вони перебувають під невсипущим наглядом пестуна), а потім комбінуються у нові тріади. Тріада кінчає своє існування в процесі, який називають «переходом».

І М'які і Жорсткі живуть у печерах і харчуються, поглинаючи енергію у формі теплового випромінювання. Жорсткі, у яких є машини, прилади та бібліотеки, навчають раціональний, а пестун і емоціоналі в навчанні не потребують.

На відміну від інших емоційний Дуа, серединка тріади Уна (раціонала) і тріттій (пестуна), уміє по-справжньому мислити, її цікавить те, що емоційний цікавити не повинно - це навіть вважається непристойним. Незвичайно розвинена інтуїція допомагає їй зрозуміти багато чого, недоступне аналітичного розуму раціональний. Вона дізнається від Уна, що Насос, що дає енергію її світу, загрожує загибеллю іншого всесвіту. Але Жорсткі не збираються зупиняти Насос, планеті не вистачає енергії, а Насос становить небезпеку тільки для Землі, а для їх світу робота Насоса веде лише до прискорення охолодження і без того давно остигаючого сонця. Дуа не може змиритися з цією думкою. Вона ненавидить Жорстких ще й тому, що приходить до жахливого висновку: М'які - це просто самовідтворюються машини, створені Жорсткими для розваги, а перехід означає смерть. Вона проникає в печери Жорстких, невловима, оскільки може проникати в камінь, розчинятися в його матерії, і знаходить послання із Землі. Вона так само нездатна розшифрувати їх, як і Жорсткі, але вона вловлює укладені в символах емоції. Саме Дуа