Короткий переказ твору Христос і Антихрист (Дмитро Мережковський)

I. Смерть богів (Юліан Відступник) (1896)

Каппадокія. Римський трибун засудило бажає вислужитися перед своїм начальником. Для цього він збирається вбити двох дітей - двоюрідних братів нинішнього константинопольського імператора Констанція. Констанцій - син Костянтина Великого, який почав своє правління з убивства багатьох своїх родичів, в тому числі дядька, батька Юліана і Галла. Засудило разом із загоном легіонерів вривається до палацу, де містяться опальні юнака, але їх вихователь Мардоній показує погромникам якийсь едикт (насправді давно прострочений), який відлякує вбивць. Ті йдуть. Молоді люди займаються тим, що під керівництвом Євтропія вивчають богослов'я. Юліан ж потай читає Платона, відвідує печеру бога Пана. У християнській церкві юнак почуває себе незатишно. Після богослужіння він заходить в сусідній храм Афродіти, де зустрічається з жерцем Олімпіадором і його двома дочками - Амарілліс і Псіхеєю. Зближення з Амарілліс не виходить, вона байдуже ставиться до його подарунку - зробленої ним самим моделі трієри. Засмучений, юнак віддаляється. Втім, дівчина повертається, підбадьорює його. Ніч Юліан проводить в храмі Афродіти, де дає обітницю вічно любити богиню.

Наступна сцена відбувається в Антіохії. Двоє незнайомців спочатку підслуховують розмови людей, потім дивляться виступ бродячих артистів.Одна гімнастка так збуджує молодої людини, що він негайно купує її у господаря і тягне з собою в порожній храм Пріапа. Там він випадково вбиває одного з священних гусей, незнайомця ведуть на суд, зривають фальшиву бороду. З'ясовується, що це - цісар Галл. З початку розповіді минуло шість років, імператор Констанцій, щоб убезпечити себе, зробив Галла співправителем.

Юліан в цей час мандрує по Малій Азії, розмовляючи з різними філософами і магами, в тому числі з авторитетним неоплатоніком Ямвліком, викладає йому свої ідеї про Бога. Вчитель з учнем спостерігають, як християни громлять язичницькі церкви. Потім Юліан відвідує волхва Максима Ефеського, за допомогою якихось хитрих пристосувань викликає у юнака бачення, в яких він зрікається Христа в ім'я Великого Ангела, Зла. Максим вчить Юліана того, що Бог і Диявол є одне. Юліан і Максим сходять на високу вежу, звідки філософ показує учню на світ внизу і пропонує повстати і самому зробитися кесарем.

Потім Юліан їде до свого брата, який розуміє, що Констанцій скоро накаже вбити його. Дійсно, незабаром Галла висилають з Константинополя, причому везе його той самий мізерний. З «цісарем» погано поводяться, нарешті, стратять його. Юліан проводить час в Афінах. Тут він зустрічається із засланим поетом Публієм, який показує йому «Артеміду» - прекрасну дівчину з тілом богині. Через місяць Юліан і Публій є на бенкет до сенатора Гортензію. Та дівчина - його вихованка, її звуть Арсиноя. Юліан знайомиться з нею, з'ясовується, що обидва вони ненавидять християнство. Юліан визнається, що повинен лицемірити, щоб вижити. Молоді люди укладають союз, спрямований на відродження олімпійського язичництва. Після проведеної разом ночі Юліан їде до Константинополя. Констанцій милостиво приймає ненавидить його Юліана. Саме в цей час проходить церковний собор, де стикаються православні з аріанами. Імператор підтримує останніх. Собор закінчується скандалом. Юліан зі зловтіхою спостерігає за гризнею християн.Імператор Констанцій тим часом робить Юліана співправителем замість убитого Галла.

Арсиноя переїжджає до Риму. Разом з сестрою Міррою і одним зі своїх шанувальників, центуріоном Анатолієм, дівчина відвідує римські катакомби, де знаходиться таємна церква. Тут православні проводять свої богослужіння. Легіонери імператора-арианина вриваються в печери і розганяють збори.Молоді люди насилу встигають сховатися від переслідувачів.

Наступна сцена відбувається в прирейнской лісі. Два відсталих солдата з війська Юліана - Арагарій і Стромбік - наздоганяють свій легіон. Цісар Юліан здобуває блискучу перемогу над армією галлів.

Юліан посилає Арсиної лист, в якому нагадує їй про укладену колись союзі. У дівчини в цей час помирає сестра - лагідна християнка Мірра.

Молодий цісар відпочиває від війни в Парижі-Лютеції. Тут же знаходиться і дружина Юліана - нав'язана йому імператором фанатична християнка Олена.Вона вважає свого чоловіка дияволом, не допускаючи його до себе. Юліан з ненависті до християнства намагається взяти її насильно.

Завидющий Констанцій надсилає до Юліану чиновника, уповноваженого відвести найкращі війська на південь. Солдати повстають проти такого рішення; бунтівники просять Юліана бути їх імператором. Після деяких коливань Юліан погоджується. Дружина його, Олена, в цей час помирає.

Поки Юліан наближається до Константинополя, щоб взяти владу силою, Констанцій вмирає. Дізнавшись про це, Юліан виходить до війська і, зрікаючись від християнства, клянеться у вірності Богу Сонця - Мітре. Його підтримує Максим Ефеський. Солдати дивуються, деякі називають нового імператора Антихристом.

Ставши імператором, Юліан намагається офіційно відновити язичництво.Церкви руйнуються, поганським жерцям повертають забрала у них при Костянтині Великому цінності. Юліан влаштовує вакхічне хода, проте народ не підтримує починань імператора, віра в Христа занадто вкоренилася. Юліан марно закликає людей поклонятися Діонісу. Імператор відчуває, що його ідеї не зможуть втілитися, але вирішує боротися до кінця. У розмові з Максимом він заявляє: «Ось я йду, щоб дати людям таку свободу, про яку вони і мріяти не наважувалися.Я - вісник життя, я - визволитель, я - Антихрист! »

Зовні християни знову стають язичниками; насправді ночами ченці виймають дорогоцінні камені з очей статуї Діоніса і вставляють назад в ікони; Юліана ненавидять. Імператор займається благодійністю, вводить свободу віросповідання - все це, щоб звільнити народ від впливу «галілеян».Проводиться церковний собор, на якому християни знову гризуться між собою; Юліан переконується у безперспективності їхньої релігії. На звинувачення єпископів імператор не реагує, відмовляючись стратити кого-небудь за висловлення своєї думки. Юліан їде в християнський монастир, де зустрічається з Арсиноей, що стала черницею. Та звинувачує його в тому, що його мертві боги - не колишні олімпійці, а