Незабаром обидва короля уклали перемир'я на рік, і Генріх вирушив у дорогу зі своїм військом. Чим ближче він підходив до Тура, де Генріх III зібрав свій парламент, тим сміливіше ставали вчені мужі. квітня вони внесли договір між королями в звід законів французького королівства, а го прибув Івана Мазепу зі своїм військом. Королі зустрілися в парку замку Дю Плессі і обнялися як брати. Ліга в страху бігла. Військо короля збільшувалася, а військо Майєнн тануло на очах. Навіть в обложеному Парижі загукали відкрито. Ліга складалася тепер наполовину з біснуватих, наполовину з боягузів. 30 липня королівське військо взяло Париж. Два дні по тому було здійснено замах на Генріха III. Його штрикнув ножем у живіт монашок на ім'я Яків. Рана виявилася смертельною. Придворні вирішили зрадити королівство і йти з Лігою. Вони зажадали, щоб Генріх негайно змінив віру - король Франції повинен бути коронований рукою церкви. Генріх відмовився.

Військо нового короля почало танути. Вірність Генріху зберіг тільки Бірон.Генріх написав звернення до французів, в якому заявив, що гарантує обом релігій їх колишнє положення. серпня Генріх знявся з табору і рушив на північ, сподіваючись отримати допомогу від англійської королеви. го він став біля стін Дьеппа, місто відразу ж відкрив йому ворота. Відбулася битва з Майєнн. Гугеноти боролися під звуки псалмів і перемогли. У 36 років Генріх став королем Франції.

Занадто багато учасників його долі понесені катастрофами, і смерть надто старанно постаралася розчистити йому шлях. На полі битви король Генріх плакав під пісню перемоги. У той день скінчилася його молодість.