Хоча всяке зволікання у пошуках Мобі Діка болісно для Ахава, він не може зовсім відмовитися від видобутку китів. Огинаючи мис Доброї Надії і перетинаючи Індійський океан, «Пекод» веде полювання і наповнює бочки спермацетом. Але перше, про що запитує Ахав при зустрічі з іншими судами: чи не траплялося тим бачити білого кита. І відповіддю часто буває розповідь про те, як завдяки Мобі Діку загинув або був покалічений хто-небудь з команди. Навіть посеред океану не обходиться без пророцтв: напівбожевільний матрос-сектант з ураженого епідемією корабля заклинає боятися долі святотатців, осмілилися вступити в боротьбу з втіленням Божого гніву. Нарешті «Пекод» сходиться з англійським китобійця, капітан якого, загарпунити Мобі Діка, отримав глибоку рану і в результаті втратив руку. Ахав поспішає піднятися до нього на борт і поговорити з людиною, доля якого настільки схожа з його долею. Англієць і не думає про те, щоб мстити кашалот, але повідомляє напрямок, в якому пішов білий кіт. Знову Старбеком намагається зупинити свого капітана - і знову марно. На замовлення Ахава корабельний коваль кує гарпун з особливо твердої сталі, на загартування якого жертвують свою кров троє гарпунщіков. «Пекод» виходить в Тихий океан.

Друг Ізмаїла, гарпунщік Квікег, тяжко захворівши від роботи в сирому трюмі, відчуває наближення смерті і просить тесляра виготовити йому непотоплюваний труну-човен, в якому він міг би пуститися по хвилях до зіркових архіпелагу. А коли несподівано його стан змінюється на краще, непотрібний до часу труну вирішено проконопатити і засмолити, щоб перетворити у великий поплавець - рятувальний буй. Новий буй, як і належить, підвішений на кормі «Пекода», чимало дивуючи своєю характерною формою команди зустрічних суден.

Вночі в вельботі, біля вбитого кита, Федалла оголошує капітану, що в цьому плаванні не судилося того ні труни, ні катафалка, але два катафалка повинен побачити Ахав на морі, перш ніж померти: один - споруджений нелюдськими руками, і другий, з деревини, проізросшей в Америці; що тільки пенька може заподіяти Ахава смерть, і навіть у цей останній час сам Федалла відправиться попереду нього лоцманом. Капітан не вірить: при чому тут пенька, мотузка? Він дуже старий, йому вже не потрапити на шибеницю.

Дедалі виразніше ознаки наближення до Мобі Діку. У лютий шторм вогонь Святого Ельма розгорається на вістрі викуваного для білого кита гарпуна. Тієї ж ночі Старбеком, впевнений, що Ахав веде корабель до неминучої загибелі, стоїть біля дверей капітанської каюти з мушкетом у руках і все ж не здійснює вбивства, віддавши перевагу підкоритися долі. Буря перемагнічується компаси, тепер вони направляють корабель геть з цих вод, але вчасно помітив це Ахав робить нові стрілки з вітрильних голок. Матрос зривається зі щогли і зникає у хвилях. «Пекод» зустрічає «Рахіль», що мала Мобі Діка тільки напередодні. Капітан «Рахілі» благає Ахава приєднатися до пошуків втраченого під час вчорашньої полювання вельботі, в якому був і його дванадцятирічний син, але отримує різку відмову. Відтепер Ахав сам піднімається на щоглу: його підтягують в сплетеної з тросів кошику. Але варто йому опинитися нагорі, як морський яструб зриває з нього капелюх і відносить у море. Знову корабель - і на ньому теж ховають погублених білим китом матросів.

Золотий дублон вірний своєму господареві: білий горб з'являється з води на очах у самого капітана. Три дні триває гонитва, тричі вельботи наближаються до кита. Перекусивши вельбот Ахава надвоє, Мобі Дік закладає кола навколо відкинутого в бік капітана, не дозволяючи іншим човнам прийти йому на допомогу, поки підійшов «Пекод» не відтісняє кашалота від його жертви. Ледь опинившись в човні, Ахав знову вимагає свій гарпун - кит, проте, вже пливе геть, і доводиться повертатися на корабель. Темніє, і на «Пекода» втрачають кита з уваги. Всю ніч кітобоец слід за Мобі Діком і на світанку наздоганяє знову. Але, заплутавши лини від встромити до нього гарпунів, кит розбиває два вельботі один про одного, а човен Ахава атакує, поднирнув і вдаривши з-під води у днищі. Корабель підбирає терплять лихо людей, і в метушні не відразу відмічено, що парса серед них немає. Згадавши його обіцянку, Ахав не може приховати страху, але продовжує переслідування. Все, що здійснюються тут, вже вирішене, каже він.

На третій день човна в оточенні акулячої зграї знову спрямовуються до поміченого на горизонті фонтану, над «Пекода» знову з'являється морської яструб - тепер він відносить у пазурах вирваний судновий вимпел; на щоглу посланий матрос, щоб замінити його. Розлючений болем, яку завдають йому отримані напередодні рани, кит одразу кидається на вельботи, і тільки капітанський човен, серед веслярів якої знаходиться тепер і Ізмаїл, залишається на плаву. А коли човен повертається боком, то веслярам постає розтерзаний труп Федалли, прикручений до спини Мобі Діка петлями обернулася навколо гігантського тулуба лина. Це - катафалк перший. Мобі Дік не шукає зустрічі з Ахавом, як і раніше намагається піти, але вельбот капітана не відстає. Тоді, розвернувшись назустріч «Пекода», вже який підняв людей з води, і розгадавши в ньому джерело всіх своїх гонінь, кашалот таранить корабель. Отримавши пробоїну, «Пекод» починає занурюватися, і спостерігає з човна Ахав розуміє, що