Короткий переказ твору Нільс Еббесен (Кай Мунк)

Нільс Еббесен, вождь повсталих проти голштиньского правління датських селян (Голштінія - російська назва примикає до Данії історичної області Німеччини Голилтейна), загинув у бою при Скандерборге другого листопада 1340 Однак прославило його інше, що сталося раніше навесні того ж року, подія. Оспіване в данській народній баладі «Нільс Еббесен», воно лягло згодом в основу сюжету кількох класичних творів датської літератури, до числа яких входить і драма Мунка, написана ним під час нацистської окупації Данії.

Перші три дії п'єси відбуваються на території багатої садиби Нільса Еббесен в Ютландії. У струмка неподалік від будинку дочка господаря Рут полоще білизну. Навколо неї в'ється молодий лицар Нільс Бугге, він тільки що сильно посварився з господарем, а тепер намагається зірвати поцілунок у його дочки, що йому не вдається: дівчина соромиться, а сам Бугге занадто незграбний і прямолінійний. Він залишається ні з чим. До дочки підходить батько, він встановлює у струмка лякала ... від вовків, чудово розуміючи безглуздість цього під приємства. Але що робити, якщо сторожовий пес у його маєтку подружився з вовком і, не бажаючи з ним битися, вважає за краще підбирати залишається після нього падло (і чи не відбувається те ж саме з Данією: адже найбільшу її територію - півострів Ютландію датський король Кристоффер віддав під заставу свого боргу голштінського графу Герхарду III, що встановлює тепер на ній свій «новий порядок»?).

Біля будинку садиби з'являється батько Лоренц, місцевий священик, він сильно напідпитку: дуріючи, він намагається осідлати свиню. Дружина Нільса Еббесен фру Гертруд наказує йому піти в будинок, лягти і проспати. Але чи знає фру Гертруд, що сказав Лоренц молодому Бугге, що збирається «ударить» графа Герхарда? Він сказав йому: його ідея - прекрасна! І Бог благослови його після цього горіти у вічному полум'ї пекла! Війна - це добре!Спалять міста, можна побудувати нові. Повбивають людців, баби народять ще. Підпилий священик блазнює, але в його жартах протягає гіркота - він усвідомлює безсилля данців перед графом Герхардом.

Незабаром до суспільства біля будинку приєднується шурин Нільса Еббесен Ове Хосе. Він задає господареві пряме запитання: заразом він з графом Герхардом чи проти нього? Граф визволив їх від слабкого короля Кристоффера - той адже і раніше був немилий Нільса і його дружині Гертруд? А граф - енергійний і здібний правитель. З ним країна зміниться, влада графа буде означати для неї спокій, порядок, міць і підйом. Герхард III - непереможний. Невже Нільс і його дружина проти нього тільки тому, що він - голштінец, а не датчанин?

Так, Нільс Еббесен проти графа, хоча і не збирається виступати проти нього, на що підбивав його молодий і необачний Бугге. Нехай Ове та інші вважають Еббесен ким завгодно - боягузом або зрадником, для нього головне - щоб не було війни. Тому він відмовляється приймати чию-небудь сторону. Такий його тверду відповідь? - Запитує Ове Хосе. Тоді нехай познайомиться з голштинским офіцером, його звуть Вітінгхоф, він буде відтепер жити в садибі у Еббесен і вивчати систему данського землеробства. Заодно він збере у тутешніх селян зброю - всі ці арбалети, стріли, списи, бойові сокири і мечі.

Проходить кілька місяців. Нільс Еббесен і його орендарі справляють свято врожаю. У садибі панують веселощі, спокій і мир. Єдино, хто чомусь не радий свята, - це фру Гер працю, вона не вірить зовнішньому спокою і дивується, як може бути спокійний чоловік, коли їх країною заволодів іноземець? Крім того, фру Гертруд з незадоволенням дивиться на залицяння Вітінгхофа за дочкою: як здається, вони приймаються нею прихильно. Вітінгхоф зачаровує і сина Еббесен - підлітка, захоплювалися його рішучим характером і кодексом лицарської честі. Свято перериває прибув до садиби гонець: він оголошує про швидке прибуття сюди самого графа Герхарда з його п'ятьмастами вершниками. Фру Гертруд негайно сурмить в ріг, скликаючи селян, - вони повинні надати нахабним голштінцам опір! Але справу до зіткнення не доходить: гонець повідомляє, що граф тяжко хворий, він майже при смерті і подорожує на ношах. Згідно закону гостинності, Нільс Еббесен поступається йому садибу, сам же він разом з чадами і домочадцями тимчасово переселяється на хутір, що стоїть неподалік на пустищі.

Проходить ще декілька місяців. Настає пора сівби. Нільс Еббесен незадоволений поведінкою сина: він дає йому ляпаса за висловлене бажання стати солдатом. «Що буде робити молода Еббе, коли завоює всю землю?» - Запитує батько у сина. Краще й надійніше відбирати землю у боліт, осушуючи їх. Не менш суворий Еббесен і до дочки Рут, вона надто охоче приймає залицяння Вітінгхофа. Невже вона хоче, щоб її сини в майбутньому займалися вбивством людей? Взагалі цієї весни всі незадоволені усіма: у повітрі висить передчуття біди. Фру Гертруд теж вимовляє своєму чоловікові. Голштінци, на її думку, вже повністю заволоділи країною, вони діють тепер не тільки грубістю: коли треба, вони не проти пожартувати і можуть бути ввічливі. Датчани ж розм'якли вкрай: граф Герхард знесилений хворобою, але навіть він, живий мрець, вселяє данцям такий страх, що його армія завойовує країну одними погрозами і обіцянками, фру Гертруд не розуміє оптимізму чоловіка, коли він легковажно каже їй, що «з співом жайворонка селяни візьмуться за плуг і голштінцев скоро не стане ».

На хутір приїжджає батько Лоренц. Він привозить з собою важливі новини: граф Герхард видужав, він покинув садибу Еббесен і відправився в містечко Рандерс. Але про місцеві селян граф не забув: він наказав їм теж з'явитися в Рандерс