Щоб виманити гроші у Жеронта, Скапен придумав таку історію: в гавані турецький купець заманив Леандра на свою галеру - нібито бажаючи показати тому різні дива, - а потім відчалив і зажадав за юнака викуп у п'ятсот екю, в іншому випадку він мав намір продати Леандра в рабство алжирцям. Повірити-то Жеронт відразу повірив, але аж надто йому шкода було грошей. Спочатку він сказав, що заявить до поліції - і це на турка в море! - Потім запропонував Скапену піти в заручники замість Леандра, але врешті-решт все-таки розлучився з гаманцем.

Октав з Леандро були на верхах щастя, отримавши від Скапена батьківські гроші, на які один міг викупити у циган кохану, а інший - по-людськи зажити з молодою дружиною. Скапен ж ще мав намір порахуватися з Жеронтом, обмовити його перед Леандро.

Леандр з Октавом порішили, що, поки все не владнається, Зербінетте і гіацинти краще перебувати разом під наглядом вірних слуг. Дівчата одразу здружилися, тільки от не зійшлися в тому, чиє становище важче: Гіацинти, в якої хотіли відібрати коханого чоловіка, або Зербінетти, яка, на відміну від подруги, не могла сподіватися коли-небудь дізнатися, хто були її батьки. Щоб дівчата не надто сумували, Скапен розважив їх розповіддю про те, як він обманом відібрав гроші у батьків Октава і Леандра. Подруг розповідь Скапена повеселив, йому ж самому ледве було потім не вийшов боком.

Між тим Скапен вибрав час помститися Жеронту за наклеп. Він до смерті налякав Жеронта розповіддю про брата Гіацинти, який присягнувся розправитися з ним за те, що він нібито має намір через суд домогтися розлучення Октава, а потім одружити юнака на своїй дочці; солдати з роти цього самого брата, за словами Скапена, вже перекрили всі підступи до будинку Жеронта. Переконавшись, що розповідь справив на Жеронта очікуване вплив, Скапен запропонував свою допомогу - він засуне господаря в мішок і так пронесе його повз засідки. Жеронт жваво погодився.

Варто було йому залізти в мішок, як Скапен, розмовляючи на два голоси, розіграв діалог з солдатом-гасконцев, палаючим ненавистю до Жеронту; слуга захищав пана, за що був нібито жорстоко побитий - насправді він тільки голосив, а сам від душі молотив палицею мішок. Коли уявна небезпека минула і побитий Жеронт висунувся назовні, Скапен почав скаржитися, що більша частина ударів припала все ж таки на його бідну спину.

Той же номер Скапен викинув, коли до них з Жеронтом нібито підійшов інший солдат, але на третій - Скапен якраз почав розігрувати поява цілого загону - Жеронт трохи висунувся з мішка і все зрозумів. Скапен насилу врятувався, а тут як на зло по вулиці йшла Зербінетта, яка ніяк не могла заспокоїтися - таку смішну історію розповів їй Скапен. В обличчя вона Жеронта не знала і охоче поділилася з ним історією про те, як легінь-слуга надув двох жадібних людей похилого віку.

Арганта з Жеронтом скаржилися один одному на Скапена, коли раптом Жеронта окликнула якась жінка - це виявилася стара годувальниця його дочки. Вона розповіла Жеронту, що його друга дружина - існування якої він приховував - вже давно переїхала з дочкою з Тарента в Неаполь і тут померла. Залишившись без будь-яких коштів і не знаючи, як розшукати Жеронта, годувальниця видала Гіацинт заміж за юнака Октава, за що тепер просила пробачення.

Відразу слідом за Гіацинтом батька здобула і Зербінетта: цигани, яким Леандр відносив за неї викуп, розповіли, що викрали її чотирирічної у благородних батьків, вони також дали юнакові браслет, за допомогою якого рідні могли впізнати Зербінетту. Одного погляду на цей браслет було досить Арганта, щоб переконатися в тому, що Зербінетта - його дочка. Всі були невимовно раді, і тільки шахрая-Скапена чекала жорстока розправа.

Але тут прибіг приятель Скапена з звісткою про нещасний випадок: бідолаха Скапен йшов повз будівництва і йому на голову впала молоток, пробивши наскрізь череп. Коли перев'язаного Скапена внесли, він ретельно корчив із себе вмираючого і благав Арганта з Жеронтом перед смертю пробачити все заподіяне їм зло. Його, зрозуміло, простили. Однак навряд всіх покликали до столу, Скапен передумав помирати і приєднався до святкової трапези.