Клеант в останній раз спробував по-людськи поговорити з Тартюфом і переконати його примиритися з Даміса, відмовитися від неправедно придбаного майна і від Маріан - адже не личить християнину для власного збагачення використовувати сварку батька з сином, а тим паче прирікати дівчину на довічне муку. Але у Тартюфа, знатного ритора, на всі малося виправдання.

Маріана благала батька не віддавати її Тартюфу - нехай він забирає придане, а вона вже краще піде в монастир. Але Оргон, дечого навчився у свого улюбленця, оком не моргнувши, переконував бідолаху в спасенними життя з чоловіком, який викликає лише огиду - як-не-як, умертвіння плоті тільки корисно. Нарешті не стерпіла Ельміра - якщо її чоловік не вірить словам близьких, йому варто на власні очі переконатися в ницості Тартюфа.Переконаний, що упевнитися йому належить якраз в іншому - в доброчесності праведника, - Оргон погодився залізти під стіл і звідти підслухати розмову, яку будуть наодинці вести Ельміра і Тартюф.

Тартюф відразу клюнув на удавані мови Ельміри про те, що вона нібито відчуває до нього сильне почуття, але при цьому проявив і відому розважливість: перш ніж відмовитися від одруження на Маріане, він хотів отримати від її мачухи, так би мовити, відчутний заставу ніжних почуттів. Що до порушення заповіді, з яким буде пов'язане вручення цієї застави, то, як запевняв Ельміра Тартюф, у нього є свої способи порозумітися з небесами.

Почутого Оргоном з-під столу було достатньо, щоб нарешті звалилася його сліпа віра у святість Тартюфа. Він велів негідникові негайно забиратися геть, той намагався було виправдовуватися, але тепер це було марно. Тоді Тартюф змінив тон і, перед тим як гордо віддалитися, пообіцяв жорстоко поквитатися з Оргоном.

Загроза Тартюфа була небезпідставною: по-перше, Оргон вже встиг виправити дарчу на свій будинок, що з сьогоднішнього дня належав Тартюфу, по-друге, він довірив підлому лиходієві скриньку з паперами, що викривають його рідного брата, з політичних причин вимушеного покинути країну.

Треба було терміново шукати якийсь вихід. Дамис зголосився побити Тартюфа і відбити у нього бажання шкодити, але Клеант зупинив юнака - розумом, стверджував він, можна добитися більшого, ніж кулаками. Домашні Оргона так ще нічого не придумали, коли на порозі будинку з'явився судовий пристав р-н лояльний. Він приніс припис до завтрашнього ранку звільнити будинок пана Тартюфа. Тут руки засвербіли вже не тільки у Даміса, але і у Доріни і навіть самого Оргона.

Як з'ясувалося, Тартюф не забув використовувати і другу що була у нього можливість зіпсувати життя своєму недавньому благодійнику: Валер приніс звістку про те, що негідник передав королю скриньку з паперами, і тепер Оргону загрожує арешт за пособництво бунтівники-брату. Оргон вирішив бігти поки не пізно, але стражники випередили його: увійшов офіцер оголосив, що він заарештований.

Разом з королівським офіцером в будинок Оргона прийшов і Тартюф.Домашні, в тому числі і нарешті Прозріла пані Пернель, почали дружно соромити лицемірного лиходія, перераховуючи всі його гріхи. Тому це скоро набридло, і він звернувся до офіцера з проханням захистити його персону від мерзенних нападок, але у відповідь, на превеликий своєму - і загального - подив, почув, що заарештовано.

Як пояснив офіцер, насправді він з'явився не за Оргоном, а для того, щоб побачити, як Тартюф доходить до кінця у своєму безсоромності. Мудрий король, ворог брехні і оплот справедливості, з самого початку набув підозри щодо особистості донощика і виявився як завжди правий - під ім'ям Тартюфа переховувався негідник і шахрай, на чиєму рахунку безліч темних справ.Своєю владою государ розірвав дарчу на будинок і пробачив Оргона за непряме пособництво бунтівному братові.

Тартюф був з ганьбою перепроваджений у в'язницю, Оргону ж нічого не залишалося, крім як піднести хвалу мудрості та великодушності монарха, а потім благословити союз Валера і Маріан.