Короткий переказ твору Уявний хворий (Мольєр)

Після довгих підрахунків і перевірок записів Арган зрозумів нарешті, від чого останнім часом так погіршилося його самопочуття: як з'ясувалося, в цьому місяці він прийняв вісім видів ліків і зробив дванадцять промивательних впорскувань, тоді як минулого місяця було цілих дванадцять видів ліків і двадцять клістір. Ця обставина він вирішив неодмінно поставити на вигляд мали його доктору Пургону. Але ж і померти недовго.

Домашні Аргана по-різному ставилися до його одержимості власним здоров'ям: друга дружина, Білина, в усьому потурала докторів у переконанні, що їх зілля швидше всяких хвороб зведуть муженька в могилу; дочка, Анжеліка, може бути, і не схвалювала батьківській манії, але, як то наказував їй дочірній обов'язок і повагу до батьків, скромно мовчать, зате служниця Туанета вкрай розперезалася - паплюжила докторів і нахабно відмовлялася вивчати вміст хазяйського нічного горщика на предмет ізошедшей під дією ліків жовчі.

Та ж Туанета була єдиною, кому Анжеліка відкрилася в охопив її почутті до юнака Клеанту. З ним вона бачилася всього один раз - у театрі, але і за цей короткий побачення молодий чоловік встиг зачарувати дівчину. Мало того, що Клеант був дуже хороший собою, він ще і огородив Анжеліку, не будучи тоді знайомим з нею, від брутальності нешанобливого кавалера.

Яке ж було здивування Анжеліки, коли батько заговорив з нею про одруження - з перших його слів вона вирішила, що до неї посватався Клеант. Але Арган скоро розчарував дочка: він мав на увазі зовсім не Клеанта, а набагато більш підходящого, з його точки зору, нареченого - племінника доктора Пургона і сина його шурина, доктора Діафуаруса, Тому Діафуаруса, який сам був без п'яти хвилин лікар. У Діафуарусе -молодшому як у зятя він бачив купу достоїнств: по-перше, в сім'ї буде свій лікар, що позбавить від витрат на лікарів, по-друге, Тома - єдиний спадкоємець і свого батька, і дядька Пургона.

Анжеліка, хоч і була в жаху, зі скромності не вимовила ні слова, зате все, що слід, Арган вислухав від Туанети. Але служниця тільки даремно трясла повітря - Арган твердо стояв на своєму.

Неугодний шлюб Анжеліки був і Білин, але на те у неї були свої міркування: вона не бажала ділитися спадщиною Аргана з падчеркою і тому всіма силами намагалася спровадити її в монастир. Так що свою долю Анжеліка повністю довірила Туанете, яка охоче погодилася допомагати дівчині. Насамперед вона мала сповістити Клеанта про те, що Анжеліку сватають за іншого. Посланцем вона обрала давно й безнадійно закоханого в неї старого лихваря Полішинеля.

Хода сп'яненої любов'ю Полішинеля по вулиці, що призвело до забавного інциденту з поліцією, склало зміст першої інтермедії з піснями і танцями.

Клеант не змусив себе чекати і скоро з'явився в будинок Аргана, але не як закоханий юнак, який бажає просити руки Анжеліки, а в ролі тимчасового вчителя співу - справжній учитель Анжеліки, один Клеанта, нібито змушений був терміново виїхати в село. Арган погодився на заміну, але наполіг, щоб заняття проходили тільки в його присутності.

Не встиг, однак, початися урок, як Арганом доповіли про прихід Діафуаруса-батька і Діафуаруса-сина, Майбутній зять справив велике враження на господаря будинку многоученой вітальною промовою. Потім, правда, він прийняв Анжеліку за дружину Аргана і заговорив до неї як з майбутньою тещею, але, коли непорозуміння прояснилося, Тома Діафуарус зробив їй пропозицію у виразах, яке захопило вдячних слухачів - тут була і статуя Мемнона з її гармонійними звуками, і геліотроп, і вівтар принад ... У подарунок нареченій Тома підніс свій трактат проти послідовників шкідливої теорії кровообігу, а в якості першого спільного розваги запросив Анжеліку днями відвідати розтин жіночого трупа.

Цілком задоволений достоїнствами нареченого, Арган побажав, щоб і дочка його показала себе. Присутність вчителя співу довелося тут як не можна більш до речі, і батько звелів Анжеліці заспівати що-небудь для розваги суспільства. Клеант простягнув їй ноти і сказав, що у нього якраз є начерк нової опери - так, дріб'язкова імпровізація. Звертаючись як би до всіх, а насправді тільки до коханої, він у буколічної ключі - підмінивши себе пастушком, а її пастушкою і помістивши обох у відповідний антураж - переказав коротку історію їх з Анжелікою любові, нібито слугувала сюжетом твору. Закінчувався цей розповідь появою пастушка в будинку пастушки, де він заставав негідного суперника, якому благоволив її батько; тепер або ніколи, незважаючи на присутність батька, закохані повинні були порозумітися. Клеант та Анжеліка заспівали й у зворушливих імпровізованих куплетах зізналися одне одному в коханні і присягнулися у вірності до гроба.

Закохані співали дуетом, поки Арган не відчув, що відбувається щось непристойне, хоча, що саме, він і не зрозумів. Звелівши їм зупинитися, він відразу перейшов до справи - запропонував Анжеліці подати руку Томе Діафуарусу і назвати його своїм чоловіком, проте Анжеліка, до того не наважувалися перечити батькові, відмовилася навідріз. Поважні Діафуаруси ні з чим пішли, спробувавши і при поганій грі зберегти хорошу професійну міну.

Арган і без того був поза себе, а тут ще Білина застала в кімнаті Анжеліки Клеанта, який, побачивши її кинувся навтіки. Так що, коли до нього з'явився його брат Беральд і завів розмову про те, що у нього на прикметі є хороший жених для дочки,