Короткий переказ твору Кларисса, або Історія молодої леді (Семюел Річардсон)

Ганна Хоу пише своїй подрузі Кларіссе Гарлоу про те, що у світі багато говорять про сутичку між Джеймсом Гарлоу і сером Робертом Ловеласом, що закінчилася пораненням старшого брата Кларісси. Анна просить розповісти про те, що трапилося, а від імені своєї матері просить надіслати копію тієї частини заповіту діда Кларісси, в якій повідомляються причини, що спонукали немолодого джентльмена відмовити своє майно Кларіссе, а не синам або іншим онукам.

Кларисса у відповідь докладно описує те, що трапилося, починаючи свою розповідь з того, як Ловелас потрапив у їх будинок (його представив лорд М. - дядько молодого есквайра). Все відбулося за відсутності героїні, і про перші візити Ловеласа вона дізналася від своєї старшої сестри Арабелли, яка вирішила, що витончений аристократ має на неї серйозні види. Вона без сорому розповідала Кларіссе про свої плани, поки не зрозуміла нарешті, що стриманість і мовчазна чемність молодої людини свідчать про його холодності і відсутності будь-якого інтересу до Арабелли. Захоплення змінилися відкритою неприязню, яку охоче підтримав брат. Виявляється, він завжди ненавидів Ловеласа, заздрячи (як безпомилково розсудила Кларисса) його аристократичної витонченості та невимушеності у спілкуванні, яка дається походженням, а не грошима. Джеймс почав сварку, а Ловелас лише захищався. Ставлення сім'ї Гарлоу до Ловеласу різко змінилося, і йому відмовили від будинку.

З обіцяної копії, яка додається до листа Кларісси, читач дізнається, що сім'я Гарлоу вельми спроможна. Усі три сини покійного, у тому числі і батько Кларісси, мають значними коштами - рудниками, торговими капіталами і т. д. Брат Кларісси забезпечений своєю хрещеною матір'ю. Кларисса ж, з самого дитинства опікувалася старому джентльменові і тим самим продовжити його дні, оголошується єдиною спадкоємицею. З подальших листів можна дізнатися про інші пункти цього заповіту. Зокрема, після досягнення вісімнадцятирічного віку Кларисса зможе розпоряджатися успадкованим майном на свій розсуд.

Сімейство Гарлоу обурюється. Один з братів батька - Ентоні - навіть говорить своїй племінниці (у своїй відповіді на її лист), що права на землю Кларісси у всіх Гарлоу з'явилися раніше, ніж вона народилася. Її мати, виконуючи волю чоловіка, пригрозила, що дівчина не зможе скористатися своїм майном. Всі загрози повинні були примусити Кларіссу відмовитися від спадщини і вийти заміж за Роджера Солмса. Всі Гарлоу чудово знають про скупість, жадібності і жорстокості Солмса, тому що ні для кого не секрет, що він відмовив у допомозі своїй рідній сестрі на тій підставі, що вона вийшла заміж без його згоди. Так само жорстоко він поступив і зі своїм дядьком.

Оскільки сім'я Ловеласа володіє значним впливом, то Гарлоу не відразу поривають з ним, щоб не зіпсувати відносин з лордом М. У всякому разі, листування Кларісси з Ловеласом почалася на прохання родини (відправляючи одного свого родича за кордон, Гарлоу потребували радах досвідченого мандрівника) . Молодий чоловік не міг не закохатися в чарівну шістнадцятирічну дівчину, що мала прекрасним стилем і відрізнялася вірністю суджень (так розсудили всі члени сімейства Гарлоу, і так якийсь час здавалося самої Кдаріссе). Пізніше, з листів Ловеласа до свого друга і нагруднику Джону Белфорд, читач дізнається про справжні почуття молодого джентльмена і про те, як вони мінялися під впливом моральних якостей юної дівчини.

Дівчина наполягає на свій намір відмовитися від шлюбу з Солмсом і заперечує всі звинувачення в тому, що захоплена Ловеласом. Сім'я дуже жорстоко намагається придушити норовистість Кларісси - її кімнату обшукують, щоб знайти листи, викривають її, а довірену служницю проганяють. Її спроби знайти допомогу хоча б в одного з численних родичів ні до чого не призводять. Сімейство Кларісси з легкістю вирішувалося на будь удавання, щоб позбавити непокірну дочку підтримки навколишніх. У присутності священика демонстрували сімейний мир і злагода, з тим щоб потім обходитися з дівчиною ще жорсткіше. Як потім Ловелас напише своєму приятелеві, Гарлоу все зробили для того, щоб дівчина відгукнулася на його залицяння. З цією метою він оселився неподалік від маєтку Гарлоу під чужим ім'ям. У будинку Гарлоу обзавівся спостерігачем, який повідомляв йому всі подробиці того, що відбувалося там, ніж він пізніше вражав Кларіссу.Природно, що дівчина не підозрювала про справжні наміри Ловеласа, котрий обрав її знаряддям помсти ненависним Гарлоу. Доля дівчини його мало цікавила, хоча деякі його судження і вчинки дозволяють погодитися з початковим ставленням до нього Кларісси, що намагався судити про нього справедливо і не піддаватися всіляким чуткам і упередженому до нього ставлення.

На заїзді, де влаштувався молодий джентльмен, жила молоденьая дівчина, захопитися Ловеласа своєю юністю і наївністю. Він зауважив, що вона закохана в сусідського хлопця, але надій на шлюб молодих людей немає, так як йому обіцяно значна сума, якщо він одружується щодо вибору своєї сім'ї.Чарівна безприданниця, які виховуються у своєї бабусі, не може ні на що розраховувати. Про все це Ловелас пише своєму приятелеві і просить його по приїзді з повагою ставитися до бідоласі.

Ганна Хоу, дізнавшись про те, що Ловелас живе під одним дахом з молодою особою, попереджає Кларіссу і просить не захоплюватися безсоромним тяганиною. Кларисса, проте, хоче упевнитися в правдивості чуток і звертається до Ганни з проханням поговорити з передбачуваною коханої. У захваті Ганна повідомляє Кларіссе, що чутки брехливі, що Ловелас не тільки не спокусив невинної душі, але і, переговоривши з її родиною, забезпечив дівчину приданим у розмірі тих самих ста гіней, які були обіцяні її нареченому.

Родичі,