У лікарні Стратилата все скаржився: «Якби не хворий, прямо би до суду пішов». Сам забинтований, на ліжку лежить - ні повернутися, ні руку підняти. Розповідали, мучився перед смертю, нудився. А пішов без спадкоємців. Речі призначили до розпродажу. І поки жила при них Агапевна.Зовсім недоумкуватої стала стара: приляже вночі на лежанку, а не лежиться, все їй чується, ніби Іван Семенович кличе: «Агапевна?» - «Я, батюшка».