Переказ скорочено - Носороги (Ежен Йонеско)
5

стукіт у двері - це Дюдар прийшов відвідати товариша по службі. Співчутливі розпитування про здоров'я призводять Беранже в жах - йому постійно ввижається, що на голові у нього зростає шишка, а голос стає хриплим. Дюдар намагається заспокоїти його: власне, немає нічого жахливого в тому, щоб перетворитися на носорога - по суті, вони зовсім не злі, і у них є якесь природне простодушність. Багато порядні люди абсолютно безкорисливо погодилися стати носорогами - наприклад Папійон. Правда, Ботар засудив його за відступництво, але це було продиктовано швидше ненавистю до начальства, ніж справжніми переконаннями. Беранже радіє тому, що залишилися ще незламні люди - от якби знайти Логіка, який зуміє пояснити природу цього божевілля! З'ясовується, що Логік вже перетворився на звіра - його можна дізнатися за капелюсі-канотьє, проткнуте рогом. Беранже засмучений: спочатку Жан - така яскрава натура, поборник гуманізму та здорового способу життя, а тепер і Логік! З'являється Дезі зі звісткою, що Ботар став носорогом - за його словами, він побажав йти в ногу з часом. Беранже заявляє, що треба боротися з озвірінням - наприклад, помістити носорогів в особливі загони. Дюдар і Дезі дружно заперечують: товариство захисту тварин буде проти, та до того ж у всіх є серед носорогів друзі та близькі родичі. Дюдар, явно засмучений тим, що Дезі надає перевагу Беранже, приймає раптове рішення стати носорогом. Беранже марно намагається відрадити його: Дюдар йде, і Дезі, виглянувши у вікно, говорить, що він вже приєднався до стада. Беранже усвідомлює, що любов Дезі могла б врятувати Дюдара. Тепер їх залишилося тільки двоє, і вони повинні берегти один одного. Дезі налякана: з телефонної трубки чується рев, по радіо передають рев, підлоги ходять ходором через тупоту мешканців-носорогів. Поступово рев стає мелодійніше, і Дезі раптом заявляє, що носороги молодці - вони такі веселі, енергійні, на них приємно дивитися! Беранже, не стримавшись, дає їй ляпас, і Дезі йде до красивих музичним носорогам. Беранже з жахом дивиться на себе в дзеркало - як потворно людське обличчя! Якби йому вдалося відростити ріг, придбати шкіру чудесного темно-зеленого кольору, навчитися ревіти! Але останній людині залишається тільки захищатися, і Беранже озирається в пошуках рушниці. Він не здається.

---

Сторінки: 1 2