Короткий переказ твору Що трапилося в зоопарку (Едвард Олбі)

Дія відбувається в центральному парку в Нью-Йорку в літній недільний день

Ми бачимо дві садові лави, що стоять один навпроти одного, за ними кущі, дерева. На правій лаві сидить Пітер, він читає книгу. Пітеру років сорок з невеликим, він абсолютно звичайний, носить твідовий костюм і окуляри в роговій оправі, курить трубку, і хоча він вже входить в середній вік, стиль його одягу і манера триматися майже юнацькі.

Входить Джері. Йому також під сорок, і він одягнений не стільки бідно, скільки неохайно; його колись підтягнута фігура починає обростати жирком.Джеррі не можна назвати гарним, але сліди колишньої привабливості видні ще досить ясно. Його важка хода, млявість рухів пояснюються не розбещеністю, а безмірною втомою.

Джеррі бачить Пітера і починає з ним незначущий розмову. Пітер спочатку не звертає на Джеррі ніякої уваги, потім все ж відповідає, проте відповіді його будуть короткі, неуважні й майже машинально - йому не терпиться повернутися до перерваного читання. Джеррі бачить, що Пітер поспішає звільнитися від нього, але продовжує розпитувати Пітера про якісь дрібниці.Пітер слабо реагує на репліки Джеррі, і тоді Джеррі замовкає і впритул дивиться на Пітера, поки той, збентежений, не піднімає на нього очі. Джеррі пропонує поговорити, і Пітер погоджується.

Джеррі зауважує, який славний день, потім заявляє, що був у зоопарку, і що про це завтра всі прочитають у газетах і побачать по телевізору. Адже у Пітера є телевізор? О, так, у Пітера є навіть два телевізори, дружина і дві дочки. Джеррі отруйно зауважує, що, очевидно, Пітер хотів би мати сина, та от не вийшло, а тепер і дружина не хоче більше мати дітей ... У відповідь на це зауваження Пітер скипає, але швидко заспокоюється. Він цікавиться, що ж таке сталося в зоопарку , про що напишуть у газетах і покажуть по телебаченню. Джеррі обіцяє розповісти про цей випадок, але спочатку він дуже хоче «по-справжньому» поговорити з людиною, адже йому рідко доводиться розмовляти з людьми: «Хіба тільки скажеш: дайте кухоль пива, або: де тут вбиральня, або: не давай волю рукам , приятель, - ну і так далі ».А в цей день Джеррі хоче саме поговорити з порядним одруженою людиною, дізнатися про нього все. Наприклад, чи є у нього ... е-есобака? Ні, у Пітера кішки (Пітер волів би собаку, але дружина і доньки наполягли на кішках) і папужки (у кожної доньки по штуці). А щоб прогодувати «цю ораву» Пітер служить в одному невеличкому видавництві, яке випускає підручники.Заробляє Пітер півтори тисячі на місяць, але ніколи не носить із собою більше сорока доларів («Так що ... якщо ви ... бандит ... ха-ха-ха»). Джеррі починає з'ясовувати, де живе Пітер. Пітер спочатку ніяково викручується, але потім нервово зізнається, що живе на Сімдесят четвертій вулиці, і зауважує Джеррі, що той не стільки розмовляє, скільки допитує. Джеррі не звертає на це зауваження особливої уваги, він неуважно заговорює сам з собою. І тут Пітер знову нагадує йому про зоопарк ...

Джеррі неуважно відповідає, що був там сьогодні, «а потім пішов сюди», і питає Пітера, «яка різниця між вищесередньої-середнім класом ініжевисшего-середнім класом»? Пітер не розуміє, до чого тут це. Тоді Джеррі розпитує про улюблених письменників Пітера («Бодлер і Маркенд?»), Потім раптом заявляє: «Знаєте, що я зробив перед тим, як піти в зоопарк? Я пройшов пішки всю П'яту авеню - всю дорогу пішки ». Пітер вирішує, що Джері живе в Грінвіч-Віллідж, і це міркування, мабуть, допомагає йому щосьзрозуміти. Але Джеррі зовсім не живе в Грінвіч-Віллідж, він просто доїхав до нього на метро, щоб звідти дійти до зоопарку («Іноді людина повинна зробити великий гак у бік, щоб вірним і найкоротшим шляхом повернутися назад»).Насправді Джеррі живе у старому чотириповерховому прибутковому будинку. Він живе на останньому поверсі, і його вікно виходить у двір. Його кімната - сміхотворно тісний комірчина, де замість однієї стіни - дощата перегородка, що відокремлює її від іншої сміховинно тісному комірчини, в якій живе чорношкірий педик, він завжди, коли вищипує собі брови, тримає двері навстіж: «Він вищипує собі брови, носить кімоно і ходить в клозет, от і все». На поверсі є ще дві кімнатки: в одній живе гучна родина пуерториканців з купою дітей, в іншій - хто те, кого Джеррі ніколи не бачив. Цей будинок - малоприємне місце, і Джеррі не знає, чому там живе. Можливо тому, що у нього немає дружини, двох дочок, кішок і папужок. У нього є бритва і мильниця, деяка одежина, електроплита, посуд, дві порожні рамки для фотографій, кілька книжок, колода порнографічних карт, стародавня друкарська машинка і маленький ящичок-сейф без замка, в якому лежать морські голяки, які Джеррі збирав ще дитиною. А під камінням листа: «пожалуйстние» листи («будь ласка, не роби того-то й того-то» або «будь ласка зроби те-то і те-то») і більш пізні «когдашніе» листи («коли ти напишеш?» , «коли ти прийдеш?").

Матуся Джеррі втекла від татуся, коли Джеррі було десять з половиною років. Вона пустилася в річне адюльтерних турне по південних штатах. І серед інших дуже багатьох уподобань матусі найголовнішою і незмінною було чисте віскі. Через рік дорога матуся віддала Богові душу на якийсьзвалищі в Алабамі. Джеррі і татко дізналися про це перед самим Новим Роком.Коли татко повернувся з півдня, він святкував Новий рік два тижні поспіль, а потім сп'яну догодив за автобус ...

Але Джеррі не залишився один - знайшлася неньчиним сестриця. Він мало що про неї пам'ятає, хіба тільки те, що все вона робила суворо - і спала,