не вмію молитися. Але ... я сказав, що буду молитися. Вона скинула на мене очі. І раптом сказала, що я все брешу і, напевно, хочу, щоб собачка здохла. А я відповів, що зовсім цього не хочу, і це була правда. Я хотів, щоб пес вижив, не тому, що я його отруїв. Відверто кажучи, я хотів подивитися, як він буде до мене ставитися.Пітер робить обурений жест і виявляє ознаки наростаючої неприязні.)
Це ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Ми повинні знати результати наших вчинків ... Ну, загалом, пес оклигав, а господиню знову потягнуло на джин - усе стало як раніше.
Після того як псові стало краще, я ввечері йшов додому з кінофільм. Я йшов і сподівався, що пес мене чекає ... Я був ... одержимий? .. заворожений? .. Мені до болю в серці не терпілося зустрітися зі своїм другом знову.Пітер дивиться на Джері з насмішкою.) Так, Пітер, зі своїм другом.
Я увійшов у двері і, вже не обережно, пройшов до драбини. Він вже був там ... Я зупинився. Він дивився на мене, а я на нього. Здається, ми стояли так дуже довго ... Собака взагалі не може довго витримати людський погляд. Але за ці двадцять секунд або дві години, що ми дивилися один одному в очі, між нами виник контакт. От цього я і хотів: я любив пса і хотів, щоб він полюбив мене. Я сподівався ... Сам не знаю чому, я чекав, що собака зрозуміє ... (Пітер слухає, наче загіпнотизований. Джеррі гранично напружений.) Справа в тому, що ... Якщо не виходить спілкування з людьми, треба починати з чогосьіншого. З ТВАРИН!Джеррі говорить все швидше, змовницьким тоном.) Людина обов'язково повинен якось спілкуватися хоч з ким-небудь. Якщо не з людьми ... так з чимось іншим. З ліжком, з тарганом, з дзеркалом ... ні, з дзеркалом це остання справа ... З ... з ... з рулоном туалетного паперу ... ні, це теж не годиться. Бачите, як важко - дуже мало що годиться! С. з ... з колодою порнографічних карт, з сейфом ... БЕЗ ЗАМКУ ... знатися з любов'ю, з блювотою, з плачем, з люттю від того, що гарненькі дамочки зовсім не гарненькі і не дамочки, з торгівлею тілом, яке є посудину любові, з нестямним виттям, тому що ти ніяк не помреш ... З богом. Як ви вважаєте? З богом, а він - у моєму сусідові, що ходить в кімоно і вищипує брови, в тій жінці, що завжди плаче за своїми дверима ... з богом, який, мені говорили, давно повернувся спиною до нашого світу. А інший раз ... і з людьми.Джеррі важко зітхає.) З людьми. Розмовляти. А де краще в цьому принизливому подобі в'язниціподілитися якоюсь найпростішою думкою, як не в під'їзді, біля сходів? І спробувати ... зрозуміти і щоб тебе зрозуміли ... з ким же краще спробувати, ніж з ... собакою.
Так от, ми з псом дивилися один на одного. І з тих пір так і пішло. Кожен раз, зустрічаючись, ми з ним застигали, дивилися один на одного, а потім зображували байдужість. Ми вже розуміли один одного. Пес повертався до купи гнилих покидьків, а я безперешкодно йшов до себе. Я зрозумів, що доброта і жорстокість тільки в поєднанні вчать відчувати. Але який від цього толк? Ми з псом прийшли до компромісу: ми один одного не любимо, але і не ображаємо, тому що не намагаємося зрозуміти. І от скажіть, те, що я годував собаку, можна вважати проявом любові? А може, старання пса вкусити мене були теж проявом любові? Але якщо нам не дано зрозуміти один одного, так навіщо ми взагалі придумали слово «любов»?Настає мовчання. Джеррі підходить до лавки Пітера і сідає поруч.) Це кінець Історії про Джері і собаці.
Пітер мовчить. Джеррі ж раптом різко змінює тон: «Ну що, Пітер? Як думаєте, можна це надрукувати в журналі і отримати пару сотень? А? »Джеррі веселий і жвавий, Пітер, навпаки, стривожений. Він розгублений, він заявляє мало не зі сльозами в голосі: «Навіщо ви мені все це розповідаєте? Я НІЧОГО НЕ ПОНЯЛ! Я НЕ ХОЧУ БІЛЬШЕ СЛУХАТИ! »А Джеррі жадібно вдивляється в Пітера, його веселе збудження змінюється млявою апатією:« Не знаю, що це мені заманулося ... звичайно, ви не розумієте. Я живу не в вашому кварталі. Я не одружився з двох папужки. Я - вічний тимчасовий мешканець, і мій будинок - мерз комнатенках у Вест-Сайді, у Нью-Йорку,найбільшому місті світу. Амінь ». Пітер відступає, намагається жартувати, у відповідь на його безглузді жарти Джеррі реготати. Пітер дивиться на годинник і збирається йти. Джеррі не хоче, щоб Пітер йшов. Він спочатку вмовляє його залишитися, потім починає лоскотати. Пітер страшно боїться лоскоту, він чинить опір, хихикає і викрикує фальцетом майже втрачаючи розум ... І тут Джеррі перестає лоскотати. Однак від лоскоту і внутрішньої напруженості з Пітером майже істерика - він регоче і не в силах зупинитися. Джеррі дивиться на нього з нерухомою глузливою посмішкою, а потім вимовляє таємничим голосом: «Пітер, хочете знати, що трапилося в зоопарку?» Пітер перестає сміятися, і Джеррі продовжує: «Але спочатку я скажу навіщо я туди потрапив. Я пішов придивитися, як люди поводяться з тваринами і як тварини поводяться один з одним і з людьми. Звичайно, це дуже приблизно, тому що всі відгороджені гратами. Але що ви хочете, це ж зоопарк »- при цих словах Джеррі штовхає Пітера в плече:« Посуньтеся! »- І продовжує, штовхаючи Пітера все сильніше і сильніше:« Там були звірі і люди, Сьогодні адже неділю, там і дітей було повно [стусан у бік]. Сьогодні спекотно, і сморід і крик там були порядні,