Короткий переказ твору Подорож на край ночі (Луї-Фердинанд Селін)

Молодий француз, студент-медик Фердінан Бардамю, під впливом пропаганди записується добровольцем до армії. Для нього починається життя, повна позбавлень, жаху і виснажливих переходів по Фландрії, на території якої французькі війська беруть участь у першій світовій війні.Одного разу Бардамю посилають в розвідку. До цього часу він вже встиг дійти до такого ступеня нервового і фізичного виснаження, що мріє лише про одне: здатися в полон. Під час вилазки він зустрічається з іншим французьким солдатом, Леоном Робінзоном, чиї бажання збігаються з бажаннями Бардамю.Однак здатися їм не вдається, і вони розходяться кожен в свій бік.

Незабаром Бардамю отримує поранення, і на лікування його відправляють в Париж. Там він знайомиться з американкою Лолою, одягненої в формене обмундирування і приїхала до Парижа, щоб у міру своїх слабких сил «рятувати Францію». У її обов'язки входить регулярне зняття проби з яблучних оладок для паризьких госпіталів. Лола цілими днями нищить Бардамю розмовами про душу і патріотизмі. Коли ж він зізнається їй, що боїться йти воювати і в нього відбувається нервовий зрив, вона кидає його, а Бардамю потрапляє в госпіталь для схиблених солдатів. Трохи пізніше він починає зустрічатися з Мюзін, скрипалькою, особливої не надто суворої моральності, яка пробуджує в ньому сильні почуття, але не раз зраджує йому з більш багатими клієнтами, зокрема з багатими іноземцями. Незабаром Мюзін воліє, щоб їх шляхи з Бардамю і зовсім розійшлися.

Готівкових коштів у Бардамю немає, і він йде до одного ювеліра, у якого до війни працював у підсобці, попросити грошей. Робить він це разом зі своїм колишнім приятелем Вуарезом, теж колись працював у цього ювеліра. Від нього молоді люди отримують гроші, яких їм не вистачило б і на один день.Тоді за пропозицією Вуареза обидва вирушають до матері загиблого однополчанина Вуареза, яка є жінкою заможної і час від часу позичає Вуареза грошима. У дворі її будинку молоді люди зустрічають все того ж Леона Робінзона. Робінзон повідомляє їм, що жінка, до якої вони прийшли, вранці покінчила з собою. Його самого цей факт засмучує не менше, ніж Бардамю, оскільки він є її хрещеником і теж хотів попросити деяку суму.

Через декілька місяців Бардамю, який отримав звільнення від військової служби, сідає на пароплав і відпливає до берегів Африки, де сподівається знову стати на ноги в одній з французьких колоній. Ця переправа трохи не варто йому життя. Пасажири з незрозумілих причин перетворюють Бардамю в ізгоя на судні і за три дні до завершення плавання мають намір викинути молодого чоловіка за борт. Лише диво і красномовство Бардамю допомагають йому залишитися в живих.

Під час зупинки в колонії Бамбола-Брагаманса вночі Фердінан Бардамю, користуючись тим, що його переслідувачам необхідний передих, зникає з корабля. Він влаштовується в компанію «Сранодан Малого Конго». У його обов'язки входить життя в лісі, в десяти днях від Фор-Гоно, містечка, де знаходиться контора компанії, і обмін каучуку, що видобувається неграми, на ганчірки і дрібнички, якими компанія забезпечила його попередника і на які так ласі дикуни. Діставшись до місця призначення, Бардамю зустрічається зі своїм попередником, яким знов виявляється Леон Робінзон. Робінзон забирає з собою все найцінніше, велику частину грошей і йде в невідомому напрямку, не маючи намір повертатися в фор-Гоно і давати звіт начальству у своїй господарській діяльності. Бардамю, залишившись біля розбитого корита, доведений майже до безумства жадібними комахами і гучними нічними завиваннями що живе в лісі навколо його хижі звірини, приймає рішення піти за Робінзоном і рухатися в тому ж напрямку, в якому зник його знайомий.Бардамю впливає малярія, і негри-поводирі виявляються вимушеними доставляти його до найближчого населеного пункту, яким надається столиця іспанської колонії, на ношах. Там він потрапляє до одного священика, який продає Бардамю капітану галери «Інфанта Сосалія» гребцем. Судно пливе до Америки. У Сполучених Штатах Бардамю збігає з галери і пробує знайти своє місце в цій країні. Спочатку він працює обліковцем бліх у карантинному госпіталі, потім ходить без роботи і без гроша в кишені, потім він звертається за допомогою до своєї колишньої коханки, Лолі. Та дає йому сто доларів і випроваджує за двері. Бардамю влаштовується на завод до форду, проте незабаром кидає і це заняття, познайомившись у публічному будинку з Моллі, ласкавою і відданою дівчиною, яка допомагає йому матеріально і хоче коли-небудь вийти за нього заміж. Шляхи Господні несповідимі; не дивно, що і в Америці Фердінан випадково зустрічається з Леоном Робінзоном, що приплив у країну тим же способом, що і Бардамю, але трохи випередивши останнього. Робінзон працює прибиральником.

Пробувши в Америці близько двох років, Бардамю їде назад до Франції і відновлює заняття медициною, здає іспити, продовжуючи одночасно підробляти. Через п'ять-шість років академічних страждань Фердінан все ж отримує диплом і право вести лікарську діяльність. Він відкриває свій лікарський кабінет на околиці Парижа, в Гаренн-дрань. У нього немає ані претензій, ні амбіцій, а лише бажання зітхнути дещо повільніше. Публіка в Гаренн-Дрань (назва району каже сама за себе) належить до нижчих верств суспільства, декласованим елементам. Тут люди ніколи не живуть у достатку і не намагаються приховувати грубість і розгнузданість своїх звичаїв.Бардамю, як самий невибагливий і совісний лікар у кварталі, часто за свої послуги не отримує жодного су і дає поради безкоштовно, не бажаючи оббирати бідняків. Трапляються, правда, серед них і відверто злочинні особистості, такі, як, наприклад, чоловік і дружина Прокісс, які спочатку