На сьомому році будівництва в американській штольні відбувається страшна катастрофа. Величезної сили вибух руйнує і ушкоджує десятки кілометрів штольні. Небагато, що врятувалися від обвалу і вогню, біжать, бредуть і повзуть, долаючи великі відстані, до виходу, задихаючись від диму. Рятувальні поїзда з самовідданими інженерами встигають вивезти лише незначну частину знесилених людей. Нагорі їх зустрічають збожеволілі від страху й горя жінки. Натовп шаленіє, закликає помститися Аллану і всьому керівництву. Розлючені жінки, готові на розгром і вбивство, несуться до будинків інженерів. У такій ситуації катастрофу міг би запобігти одному Аллан. Але він в цей час мчить на машині з Нью-Йорка, телеграфіруя з дороги дружині категоричну заборону виходити з дому.

Мод не може це зрозуміти, вона хоче допомогти дружинам робітників, турбується про Хобі, що знаходиться в тунелі. Разом з донькою вона поспішає до Мак-Сіті і опиняється перед розлючений натовпом жінок. Обидві гинуть під градом пущених в них каміння.

Гнів робітників після прибуття Аллана вщух. Тепер у нього таке ж горе, як у них.

Аллдан з лікарями та інженерами розшукують і виводять із задимленої штольні останніх уцілілих, в тому числі і напівживого Хобі, схожого на древнього старого. Згодом Хобі вже не може повернутися до своєї роботи.

Катастрофа поглинула близько трьох тисяч життів. Фахівці припускають, що вона викликана газами, що спалахнули при підриванні каменю.

Робітники, підтримані своїми європейськими товаришами, страйкують. Аллан розраховує сотні тисяч людей. Звільнені поводяться загрозливо, поки не дізнаються, що керівництво Мак-Сіті забезпечено кулеметної охороною. Алланом все було передбачено заздалегідь.

Штольні обслуговуються інженерами та добровольцями, але Тунельний місто наче вимерло. Аллан виїжджає до Парижа, переживає своє горе, відвідуючи місця, де бував разом з Мод.

У цей час над синдикатом вибухнула нова катастрофа - фінансова, ще більш руйнівна. Вульф, який давно виношує план піднятися над Алланом, «стрибає вище голови». Він готується протягом десяти років анексувати тунель за величезні гроші і для цього відчайдушно спекулює, порушуючи договір. Він терпить поразку.

Аллан вимагає від нього повернення синдикату семи мільйонів доларів і не йде ні на які поступки. Висліджується сищиками Аллана, Вульф кидається під колеса поїзда.

Аллана переслідує образ Вульфа, смертельно блідого й безпорадного, теж знищеного тунелем. Тепер немає коштів для відновлення тунелю. Смерть Вульфа злякала весь світ, синдикат похитнувся. Великі банки, промисловці і прості люди вклали в тунель мільярди. Акції синдикату продаються за безцінь. Робітники багатьох країн страйкують.

Ціною великих матеріальних жертв Ллойду вдається зберегти синдикат. Оголошується про виплату відсотків. Багатотисячний натовп штурмує будівлю. Виникає пожежа. Синдикат заявляє про свою неспроможність. Створюється загроза для життя Аллана. Загибель людей йому пробачили, але втрату грошей суспільство не прощає.

Кілька місяців Аллан ховається. Етель пропонує йому свою допомогу. З дня загибелі Мод вона вже не раз намагається висловити Аллану своє співчуття, запропонувати допомогу, але всякий раз наштовхується на його байдужість.

Аллан повертається до Нью-Йорк і віддає себе в руки правосуддя, Суспільство вимагає жертви, і воно її отримує. Аллан засуджений до шестирічного тюремного ув'язнення.

Через кілька місяців Верховний суд виправдовує Аллана. Він виходить з в'язниці з підірваним здоров'ям, шукає самотності. Аллан поселяється в спорожнілому Мак-Сіті, поруч з мертвим тунелем. З великими труднощами його розшукує Етель, але розуміє, що не потрібна йому. Закохана жінка не відступається і домагається свого з допомогою батька. Аллан звертається до уряду за допомогою, але воно не в змозі фінансувати його проект. Банки теж відмовляють, вони спостерігають за діями Ллойда. І Аллан змушений звернутися до Ллойда. На зустрічі з ним він розуміє, що старий нічого не зробить для нього без дочки, а для дочки зробить все.

У день весілля з Алланом Етель засновує великий пенсійний фонд для тунельних робітників. Через три роки у них народжується син. Життя з Етель не в тягар Аллану, хоча живе він тільки тунелем.

До кінця будівництва тунелю його акції вже дорого коштують. Народні гроші повертаються. У Мак-Сіті більше мільйона жителів, в штольнях встановлено безліч запобіжних приладів. У будь-який момент Аллан готовий знижувати темп роботи. Він посивів, його називають «старим сивим Маком». Творець тунелю стає його рабом.

Нарешті тунель цілком готовий. У статті для преси Аллан повідомляє, що ціни користування тунелем загальнодоступні, дешевше, ніж на повітряних та морських кораблях. «Тунель належить народу, комерсантам, переселенцям».

На двадцять шостому році будівництва Аллан пускає перший потяг до Європи. Він виходить опівночі за американським часом і рівно опівночі повинен прибути в Біскайя, на європейське узбережжя. Першим і єдиним пасажиром їде «капітал» - Ллойд. Етель з сином проводжає їх.

Весь світ напружено стежить за телекінематографам за рухом поїзда, швидкість якого перевищує світові рекорди аеропланів.

Останні п'ятдесят кілометрів поїзд веде той, кого іноді називають «Одіссеєм сучасної техніки», - Аллан. Трансатлантичний поїзд приходить до Європи з мінімальним запізненням - лише на дванадцять хвилин.