Короткий переказ твору Останні роки (Луїс де Камоенс)

Поема відкривається присвятою королю Себастьяну, після чого автор переходить безпосередньо до розповіді про експедиції Васко да Гами, в результаті якої було відкрито морський шлях до Індії. Дружини Луза - в середні століття вважалося, що римська назва Португалії Лузітанія походить від імені якогось Луза, - відчалюють від рідних берегів. Поки герої борються з морською стихією, на Олімпі збираються боги, щоб вирішити долю лузітан. Вакх, який вважає себе володарем Індії, побоюється втратити свою владу і вплив у цих краях і схиляє богів приректи лузітан на загибель за зухвалість, але заступництво Юпітера, Марса і Венери рятує відважних.

Тим часом мандрівники досягають берегів Африки, де до їх кораблям підпливають човни з тубільцями. Від них лузитанов дізнаються, що острів, неподалік від якого вони кинули якір, називається Мозамбік і що його корінне населення прихильний ісламу, хоча і перебуває під владою християн. Тубільці пропонують мандрівникам свого керманича, який допоможе їм дістатися до берегів Індії. На другий день до лузитанов приїжджає правитель острова. Вислухавши розповідь чужинців про їх рідних місцях, про мету їхньої подорожі, він переймається до них гострої заздрістю і вирішує захопити їхні кораблі. Вакх, не залишив, незважаючи на рішення ради богів, задуму погубити мандрівників, приймає образі мудреця, з думкою якого вважається весь Мозамбік, і є до правителя острова, щоб підбадьорити того в рішенні погубити мандрівників. Коли на ранок ті сходять з корабля на берег, щоб поповнити запаси прісної води, їх чекають збройні тубільці. Зав'язується жорстокий бій, з якого португальці виходять переможцями. Тоді правитель Мозамбіку посилає до них гінця з вибаченнями і керманича, якому наказано збити мандрівників зі шляху.

Через деякий час лузитанов підпливають до славиться своїм багатством острову кіло, проте покровительствують їм богиня Цітери порушує спокій стихії, і з-за сильного вітру моряки не можуть пристати до острова, де на них чекала б ворожий прийом. Тоді підступний керманич оголошує, що неподалік є ще один острів, Момбаса, де живуть християни, хоча насправді він населений непримиренними і войовничими мусульманами. Підпливши до Момбасі, португальці кидають якір. Незабаром з'являються маври, які запрошують португальців на берег, але Васко да Гама спочатку посилає з ними тільки двох моряків, щоб ті переконалися, що на острові дійсно живуть християни. Вакх, пильно стежить за мандрівниками, цього разу приймає образі християнського священика і вводить посланців в оману. Але коли наступного дня армада прямує до острова, Венера і слухняні їй німфи, піднявши страшне хвилювання на морі, перестрівають, Васко да Гама, зрозумівши, що його кораблі врятувало Провидіння, шлю хвалу небу, а Венера просить Юпітера захистити народ, якому вона захищає, від підступів Вакха. Зворушений її благаннями, Юпітер відкриває їй, що кораблям Васко да Гами судилося доплисти до берегів Індії і що перед португальцями згодом схиляться Мозамбік, Діу, Гоа.

Наступний острів, який зустрічають мандрівники на своєму шляху, - Малінді, про щирість і чесності правителя якого португальці вже чули. Посланець Васко да Гами розповідає королю Малінді про поневіряння мандрівників, і сповнений дружелюбності правитель острова наступного дня сам є на корабель Васко да Гами засвідчити того свою повагу. Португальці тепло зустрічають короля та його свиту, радо показують йому весь корабель. Здивований правитель Малінді цікавиться країною, звідки прибули мандрівники, її історією. Васко да Гама розповідає про минуле своєї батьківщини, про її героїв, їх діяннях, про зміну королів, про мужність португальців, їх завоюваннях, про те, як він сам зважився на подібне підприємство. Вражений, правитель Малінді влаштовує на честь мандрівників пишне святкування, після якого вони знову відправляються в дорогу.

Тим часом Вакх, не втомлюється лагодити перешкоди португальцям, спускається в підводні володіння Нептуна і закликає того помститися лузитанов за зухвале бажання підкорити нові землі і моря, посягнувши тим самим на владу Нептуна. Вакх не приховує від владики моря - він сам побоюється португальців до такої міри, що готовий порушити волю Юпітера і рішення ради богів. Обурений Нептун погоджується покарати мореплавців. Тим часом настає ніч і сон долає мандрівників. Щоб не задрімати, один з них вирішує згадати про подвиги дванадцяти португальських кавалерів, які за часів Жуана I вирушили до Англії захищати честь дванадцяти англійських дам. Розповідь перериває звістку про наближення найсильнішої бурі; її послав Нептун на погибель морякам. Хоча лузитанов мужньо і самовіддано борються зі стихією, кораблі їх готові піти на дно, і тоді Васко да Гама звертається до Провидінню з проханням про допомогу.Молитва його почута - вітер вщухає.

Нарешті мандрівники досягають берегів Індії. Серед натовпу, що оточив на березі посланця Васко да Гами, виявляється араб, який знає іспанську мову. Він піднімається на корабель Васко да Гами і розповідає того про цю землю, її народ, їхні вірування і звичаї. Потім Васко да Гама вирушає до правителя цих земель і пропонує йому укласти угоду про дружбу і торгівлю. Поки володар збирає раду, щоб вирішити, яку відповідь дати португальцям, ті запрошують до себе на корабель Катуала, одного з правителів цих земель. Показуючи йому висять всюди портрети своїх прославлених предків, мандрівники ще раз згадують свою історію.

Вакх робить ще одну спробу перешкодити лузитанов: він у сні одному з індійських мусульман і застерігає того проти чужинців. Прокинувшись, чоловік цей збирає одновірців, і вони разом ідуть до повелителю, перед яким звинувачують португальців в поганих помислах і грабежах. Це змушує володаря задуматися. Він закликає Васко да Гама був і кидає йому в обличчя