Короткий переказ твору З любові до ближнього (Джойс Кері)

Англія, 1990 - 1920-і рр.. Історію Честера Німмо, людини, яку лише один крок відділяв від поста прем'єр-міністра Англії, розповідає його колишня дружина.

Ніна Вудвіл знайомиться з Честером, коли він служить клерком у конторі з купівлі-продажу нерухомості в невеликому провінційному містечку. Ніна - сирота, її виховувала тітка, яка з захватом грає в політичні ігри і вічно проштовхує те чи інше юне обдарування чоловічої статі в той чи інший комітет. Честер ходить у неї в мазунчиках, тому що він приводить у порядок її рахунку і повідомляє міські плітки. Йому тридцять чотири, він володіє привабливою, хоча кілька вульгарної, на думку молодих снобів, зовнішністю, походить з дуже бідної родини. Честер - самоучка, нонконформіст і радикал, «добрий християнин» і вельми красномовна людина, мирської проповідник євангельської громади. Ніну він анітрохи не цікавить, вона з дитинства закохана у свого далекого родича Джима Леттера і чекає від нього дитину. Але не встигає вона й оком моргнути, як зусиллями тітоньки виявляється дружиною Честера, який згоден на багато чого і заради самої Ніни, і заради «п'яти тисяч фунтів приданого і сімейних зв'язків». Однак треба віддати йому належне - він так ввічливий, делікатний і милий, що Ніна не відчуває себе нещасною і знаходить, що в шлюбі з ним є свої позитивні сторони. Все, що від неї вимагається, - це «бути попереджувальної». Звичайно, у них досить мало спільного. Найбільше її дивує те, що Честер раз у раз звертається до Господа (наприклад, він закликає Боже благословення на їхній союз кожного разу перед тим, як лягти з нею в ліжко), а також його гіпертрофоване класове почуття. Виходець із низів, він у всьому бачить «таємна змова» правлячих класів, і навіть до дружини ставиться як до класового ворога, безперервно докоряючи її тим, що вона його зневажає за «неджентльменство». Джентльменів він щиро ненавидить, але при всьому при тому заявляє, що завжди хотів одружитися з леді. Взагалі Ніна скоро переконується, що до такої людини не можна підходити з звичайними мірками, в ньому дивним чином поєднуються лицемірство і щирість, обурення бідністю народу і прагнення до особистого добробуту, чутливість та жорстокість. Йому нічого не варто змусити себе свято вірити в те, що в даний момент відповідає його потребам, а на інший день настільки ж свято вірити в щось прямо протилежне. Близьке знайомство з Честером і його оточенням призводить Ніну до думки, що всі політики живуть у «примарному світі інтриг, химер і честолюбних прагнень» і нікому уз них немає діла до «правди і чесності». Але брехня Честера щоразу містить у собі частку правди, а чисто егоїстичне прагнення до влади вбирається в красиву форму турботи про благо народу і країни, причому це відбувається на підсвідомому рівні, - в той момент, коли Честер Німмо що-небудь говорить, він дійсно так думає, і в цьому його сила. Життя для Честера - просто «співвідношення сил», тому безглуздо дорікати його в аморальності.

Політична кар'єра Честера починається з відкритого листа в газету і памфлету проти тарбітонского муніципалітету, в яких повно перебільшень і брехні. Але саме завдяки бурі, викликаної цими публікаціями, Честер стає членом муніципалітету і кандидатом до ради графства. Наступний крок - антивоєнні мітинги (йде англо-бурська війна), які зазвичай закінчувалися скандалами з покаліченням, зате ім'я Честера потрапляє в центральні газети, і він відразу стає помітною фігурою. Ніна волею-неволею втягується в діяльність Честера, допомагає йому, і чим більше дізнається чоловіка, тим велику неприязнь до нього відчуває. З армії повертається Джим, їх роман поновлюється, Ніна збирається піти від Честера, але той ловить її на вокзалі і там же, в залі очікування, вимовляє відчуту мова, з якої випливає, що їх шлюб несе благо не тільки їм самим, але і « ближнім ». Головний дар, яким Честера Німмо наділила природа, - дар оратора: «проникливий» голос, красномовство і переконаність у власній правоті - цього достатньо для того, щоб успішно маніпулювати людьми. А повернувшись до Честеру, Ніна опиняється в самій гущавині передвиборної боротьби (за місце в парламенті від тарбітонского округу), і їй стає не до Джима. У хід йде все, навіть вагітність Ніни (вона чекає дитину від Джима), Честер перемагає, і його разом з Ніною на руках виносять з ратуші. Він зізнається в тому, що чекав цього двадцять п'ять років.

Починається новий етап - шлях до вершин влади. Честер купує особняк у Лондоні, який перетворюється на штаб-квартиру радикалів, все його життя проходить у безперервних нарадах, засіданнях та обговореннях. Він стає помітною фігурою в партії, тому що виражає інтереси певної групи радикалів і володіє шаленою енергією. До того ж він уміє вступати в контакт з потрібними людьми - великими промисловцями і навіть ленд-лордами, які ще зовсім недавно називав у своїх промовах не інакше як «кровожерами». Внаслідок нових зв'язків помітно поліпшується його фінансове становище: багаті ліберали, які віддають перевагу вносити пропозиції до парламенту, залишаючись в тіні, не тільки дають йому позичати великі суми, а й пропонують директорське крісло в правлінні двох компаній і пай в акціонерному суспільстві (на акціонерні товариства він теж нападав, коли викривав владу імущих),