Короткий переказ твору Сповідь гумориста (О. Генрі)

Герой-оповідач славиться своїм почуттям гумору. Природна винахідливість вдало поєднується з тренованістю, жарти носять, як правило, нешкідливий характер, і він стає загальним улюбленцем.

Одного разу герой отримує пропозицію надіслати що-небудь для відділу гумору у відомому тижневику. Його матеріал беруть, а незабаром він вже веде свою гумористичну колонку.

З ним укладають річний контракт, у багато разів перевищує його колишнє платню в скобяной фірмі, і він стає професійним гумористом. Спочатку все йде непогано, але через півроку герой починає відчувати, що його гумор втрачає колишню безпосередність. Жарти і гостроти не злітають з мови самі собою, відчувається брак матеріалу. Герой не веселить своїх знайомих, як раніше, але підслуховує їх розмови і записує вдалі висловлювання на манжетах, щоб потім послати в журнал. Він не тринькає даремно свої жарти, але приберігає їх у професійних цілях. Поступово знайомі починають уникати спілкування з ним. Тоді він переносить свою активність в будинок: вивуджує крупиці гумору з реплік дружини, підслуховує розмови своїх малолітніх дітей і друкує їх під рубрикою «Чого тільки не придумають діти». У результаті син і дочка починають бігати від батька як від чуми. Але справи його йдуть непогано: банківський рахунок зростає, хоча необхідність професійно жартувати виявляється важким тягарем. Випадково зайшовши у похоронне бюро Геффельбауера, герой приємно вражений похмурістю обстановки і повною відсутністю почуття гумору у власника. Тепер він частий гість Геффельбауера, і одного разу той пропонує йому партнерство. Герой з радістю приймає пропозицію і летить додому як на крилах, щоб поділитися удачею. Він переглядає пошту, і серед конвертів з відкинутими рукописами йому попадається лист від головного редактора тижневика, в якому повідомляється, що у зв'язку із зниженням якості матеріалів для гумористичного розділу контракт не продовжується. Це начебто сумне звістка приводить героя в захоплення. Повідомивши дружині і дітям про те, що відтепер він співвласник похоронного бюро, герой пропонує відсвяткувати велика подія походом в театр і обідом в ресторані.

Нове життя самим позитивним чином позначається на самопочутті героя. Він знову здобуває репутацію відмінної веселуна і дотепника. Справи похоронного бюро йдуть відмінно, і партнер запевняє героя, що при його веселому вдачу він здатний «перетворити будь-які похорон у ірландські поминки».