Короткий переказ твору Слон (Олександр Купрін)

Маленька дівчинка Надя (6 років) захворіла, за словами доктора Михайла Петровича, «байдужістю до життя». Єдиний засіб вилікувати - розвеселити. Але дівчинка нічого не хоче.

Одного разу вона попросила слона. Через півгодини тато привіз їй «дорогу красиву іграшку» - сірого слона, який сам махає хвостом і хитає головою. Але дівчинка сказала, що хотіла цього, а цей мертвий. Тоді тато їде в звіринець і припрошує господаря-німця відпустити слона Томмі до них додому. Німець спочатку не розуміє, але тато все пояснив. Тоді господар звіринця дозволяє зводити слона в гості вночі і сам перевіряє, чи можливо це (чи є велика кімната, міцний підлогу, широкі двері).

Вночі слона ведуть в будинок. Щоб він піднявся по сходах на другий поверх, тато купує для нього фісташковий торт. Вранці Наді кажуть, що слон прийшов, годують яйцем всмятку і молоком і на візку везуть до слона. Дівчинка слона не боїться, вони разом чаювати: дівчинка п'є чай, слон - цукровий воду з булками. Надя знайомить його з ляльками, показує книжку з картинками. Друзі разом обідають. Увечері Надю не відірвати від слона, вона так і засинає поруч з ним і бачить сон, ніби «одружилася на Томмі, і у них багато дітей, маленьких, веселих слоняток».

Слона виводять. Вранці дівчинка прокидається бадьора і, дізнавшись, що слон пішов і кликав її в гості, просить передати, що вона вже зовсім здорова.