Короткий переказ твору Суламіф (Олександр Купрін)

Головні герої повісті - цар Персії Соломон і його кохана Суламіф. Повість складається з дванадцяти частин.

Перша частина описує перед читачем Персію за часів правління Соломона, розповідає про Соломона та його діяння. Цареві було близько сорока п'яти років, коли слава про нього, про його мудрість і красу, про пишність його життя рознеслася далеко за межами його країни. Цар був дуже багатий і щедрий, настільки, що срібло в його дні цінувалося не дорожче простого каменя. А для тих, хто оточував царя і беріг його спокій, Соломон нічого не шкодував - щити п'ятисот його охоронців були вкриті золотими пластинками.

Друга частина повісті розповідає читачеві про те, яких жінок любив Великий цар. У нього було сім сотень наложниць три сотні, а крім цього - незліченна кількість рабинь і танцівниць. Серед них були і білолиці, і чорноокі, і високі, і кремезні, і округлі, і стрункі - всіх зачаровував цар своєю любов'ю, тому що бог дав йому таку невичерпну силу пристрасті, якої не було у людей звичайних.Крім того, поділяв цар своє ложе з Балкіс-Маккеди, царицею Савської, найкрасивішою і мудрою жінкою в світі. Але найбільше любив Соломон Суламіф, бідну дівчину з виноградника.

Але за що ж любили царя самі жінки? Говорили, що у царя була мармурова шкіра, губи були точно яскрава червона стрічка, волосся чорні і хвиляст, а руки його були настільки ніжні, теплі і гарні, що одним дотиком зціляв цар головні болі, судоми і чорну печаль. Бог зробив царя Соломона здатним розуміти мови звірів і птахів, розуміти причину людських вчинків - поганих і хороших, від чого приходило до нього безліч людей, просячи суду, ради, допомоги, вирішення спору. Такий був цар Соломон, і так живописали його історики тих днів.

На південному схилі гори Баал-Гамон був у царя виноградник, куди любив цар усамітнюватися в години великих роздумів. Так було і цього разу: цар наказав на зорі віднести себе до гори.Покинувши носилки, цар сидів на самоті на простій дерев'яній лаві і, розмірковуючи про щось, що було підвладно тільки його розуму. Раптом цар прислухався: десь поруч пролунав милий, чистий і ясний жіночий голосок, наспівував якусь мелодію. Незабаром перед ним опинилася дівчина в легенькій сукні, але вона не бачила царя, зайнята роботою. Голос її все більше заворожує царя, і, поки вона підв'язує лози, слух його насолоджується її співом. Несподівано цар виходить до неї і вимовляє: Дівчина, покажи мені лице твоє! Дівчина дивиться на царя, і розпочатий сильний вітер раптом тріпає на ній сукня і щільно обліплює його навколо тіла. У цю мить цар бачить її всю як голу під одягом, всі її прекрасне і струнке тіло, всі її округлості й западини, пагорби і долини.Дівчина підходить до царя і бачить, як і він прекрасний, вона із захопленням дивиться на нього, і додає, що не помітила його. Цар каже дівчині, що вона прекрасна, прекрасніше за всіх на світі; просить сісти ближче до нього. Він дізнається, що її ім'я - Суламіф, і вона допомагає своїм братам охороняти ці царські виноградники. Коли цар бере її за руку, по тілу її пробігає тремтіння захоплення, а коли він запечатляет на губах солодкий поцілунок, дівчина розуміє, що тільки він може бути її коханим, тільки йому вона подарує своє дівоцтво. Соломон говорить їй, що він царський кухар і домовляється про побачення на наступну ніч біля стін будинку дівчини. У цей день Соломон був особливо світлий і радісний, і особливо багато добра він зробив коли сидів на троні в залі суду.

У шостій частині повісті автор змальовує перед читачем томління Суламіф, що чекає вночі свого коханого. Увечері продала вона ювелірові своє єдина прикраса - святкові сережки зі срібла ювеліра, і купила у продавця пахощів на виручені гроші мирру. Суламіф, ця прекрасна тринадцятирічна дівчина, хотіла, щоб тіло її пахло солодкістю мирри, коли буде його торкатися її коханий. Довго вона лежала на ложі в очікуванні, поки не почула кроки. Коли Суламіф виглянула, біля будинку нікого не виявилося. У страху і надії побігла дівчина до виноградників, в яких зустріла вранці того, кого ж встигла полюбити всім серцем. Коли вона добігла до виноградників, щастя її не було меж: цар чекав її і простягав до неї свої руки. Губи їх зливаються в поцілунку, а через деякий час цар запитує, чи не шкодує вона? Суламіф з посмішкою збентеження і щастя відповідає йому: Брати мої поставили мене стерегти виноградник, а свого виноградника я не вберегла. У цю ніч Соломон зізнається дівчині, що він цар. Вранці Суламіф привозять до палацу, купають у басейні з запашного водою, прекрасне тіло її одягають у найлегші єгипетські тканини, а волосся обвивають перлами.

Сім днів і шість ночей насолоджуються вони любов'ю один з одним. Сім днів особа царя висвітлює радість і обсипає він Суламіф коштовностями з ніг до голови. У цей час в храмі Ізіди відбувається велике тайнодействіе. Колись Мати богів Ізіда втратила чоловіка, Озіріса. Його вкрав злісний Сет, заховав у труну, а потім, коли Ізіда знайшла тіло, знову викрав його і, розірвавши на чотирнадцять частин, розсіяв по всьому світу. Тринадцять частин відшукала богиня Ізіда, крім однієї - священного фалоса. Жерці шмагають себе батогами, розривають свою шкіру, а рвуть роти в шаленому екстазі, поки один з них, високий і худорлявий старий з криком захоплення робитьякийсь рух і кидає до ніг богині обесформленний шматок м'яса. Миттєво запановує тиша.Жертвоприношення скоєно. А