Медрано обурює думка, що, не будь вони оточені таким комфортом, вони б діяли енергійніше і рішучіше і давно покінчили зі своїми сумнівами. Лопес припускає, що компанія, імовірно, займається темними справами, везе занадто помітний контрабандний вантаж. «Ми як в зоологічному саду, - скаржиться Хорхе, - тільки глядачі не ми», і слова дитини лише посилюють тривогу. І хто прагне пригод Феліле поодинці робить ризиковані вилазки в трюм пароплава. Паула не може розібратися у своїх почуттях до Лопесу, в її відносинах з Раулем панувала ідеальна симетрія, нехай не без патології.

На другий день подорожі дон Гало і доктор Рестеллі влаштовують аматорський концерт, вважаючи це кращим засобом розтопити лід. Не побачивши на ньому Феліпе, Рауль відправляється на пошуки і виявляє підлітка в одному з трюмних приміщень разом з гвалтівником-матросом. У Хорхе висока температура, судновий лікар припускає запалення легенів. Зв'язатися по радіо з Буенос-Айресом заборонено, а може бути, у хлопчика тиф?

На ранок третього дня температура у малюка під сорок. Незважаючи на заборону, Медрано пропонує прорватися в радіорубку. Ізолювавши плутаються під ногами, Медрано, Лопес, Рауль і несподівано до них примкнув, Пушок, озброївшись револьверами, проникають в кормову частину судна.

У бійці з матросами постраждав Лопес, і Паула дбайливо за ним доглядає. У перестрілці смертельно поранений Медрано, який встиг до того змусити радиста передати радіограму в Буенос-Айрес. Не можна ж оплакувати того, кого ледь знаєш, - розмірковує Клаудіа біля тіла загиблого, але все ж ця людина померла заради неї та Хорхе. А він же міг оживити її своїм життям.

За сніданком пасажири висловлюють обурення безрозсудними витівками супутників. «Малькольм» стоїть посеред океану, подорож переривається, запропоновано зібрати валізи. Хорхе поправляється, його хвороба була викликана тимчасовим нездужанням. На двох гідролітаках прибуває інспектор Організаційного відомства у супроводі поліцейських. Він шкодує про що відбулися непорозуміннях, бере під захист дії судової адміністрації. Нерозсудливе поведінка жертви, яка самовільно порушила санітарний кордон і проникла в заражену зону, завершилося фатально. Подальше перебування на судні становить небезпеку для здоров'я мандрівників. Але ж Медрано був убитий, а не помер від хвороби, чому це замовчується? - Обурюються «бунтівники», але його тіло вже прибрано з пароплава, а більшість пасажирів поділяє запропоновану версію подій, тим більше що інспектор недвозначно натякає, що, якщо хто- небудь, втративши відчуття реальності, буде наполягати на спотворенні фактів, з ним розберуться у відповідному місці. Обіцяно також, що Відомство подбає про належної компенсації. І все ж п'ятеро - Лопес, Паула, Рауль, Пушок і Клаудіа відмовляються підписати складений інспектором протокол. У випадку, якщо серед пасажирів не буде досягнуто єдності, доведеться інтернувати всіх без винятку, загрожує інспектор. Лють супутників обрушується на «бунтівників»: через упертість і непіддатливість зарозумілих молодиків можуть постраждати врівноважені і розсудливі люди, але ті упираються у своєму рішенні. Пасажирів садять в гідролітаки і привозять в Буенос-Айрес. Пушок кипить від обурення: виходить, старичье і фараони візьмуть верх, сором і ганьба! Але його бентежить мовчання і байдужість тих, з ким він того ранку був пліч-о-пліч в небезпечній ситуації на кормі. А вони, схоже, у душі вже зреклися свого заколоту. Прощаючись, всі роз'їжджаються по домівках, життя повертається «на круги своя».