Короткий переказ твору Пекельна машина (Жан Кокто)

Дія п'єси, в основу сюжету якої покладені мотиви міфу про Еділь, розгортається в Стародавній Греції. Цариця Фів Іокаста заради того, щоб не дати здійснитися передрікання оракулів, що свідчить, що її син, коли виросте, вб'є власного батька, правителя Фів царя Лая, сімнадцять років тому наказала слузі поранити ступні своєму молодшому синові, зв'язати його і залишити одного в горах на вірну погибель. Якийсь пастух знайшов малюка і відніс його до царя й цариці Коринфа, які дітей не мали, але пристрасно про них мріяли. Вони з любов'ю виростили його, назвавши Едіпом. Перетворившись на юнака, Едіп дізнався від одного з дельфійських оракулів, що йому предуготованного вбити свого батька і одружитися з власної матері. Не відаючи про те, що він є прийомним сином правителів Коринфа, Едіп залишає їх і йде геть з міста. По дорозі йому зустрічається кінний ескорт. Одна з коней зачіпає Едіпа Між ним і невмілим вершником спалахує сварка. Вершник замахується на Едіпа, той хоче відбити удар, але, промахнувшись, потрапляє не за вершникові, а за його старому хазяїнові. Старий від удару помирає. Едіп і не підозрює про те, що убитим є його батько, цар Лай, правитель Фів.

Іокаста, невтішна вдова, гірко оплакує свого померлого чоловіка. Через кілька днів до неї доходять чутки, що привид царя Лая майже щодня на зорі є солдатам, що несе сторожову службу біля кріпосної стіни міста, незв'язно розмовляє з ними і просить попередити його дружину про щось неймовірно важливе. В одну з ночей Іокаста приходить до стіни в надії, що її прихід співпаде з появою примари, а поки примари не видно, намагається перевірити, чи не обманюють її стражники. Протягом всієї сцени їхньої бесіди ніким не видимий привид знову з'являється в стіни, марно волаючи до своєї дружини і благаючи звернути на нього увагу. Лише після відходу цариці і її радника Тірезіаса солдатам вдається розгледіти на тлі стіни привид царя, який лише встигає попросити передати цариці, щоб вона остерігалася молодої людини, який в даний момент знаходиться на підступах до міста. Вимовивши останні слова, привид зникає, щоб більше ніколи не з'явитися в світі живих. У цей самий час неподалік від Фів Еділ стикається зі Сфінксом, якого всюди розшукував, але, зіткнувшись з ним впритул, відразу не впізнає його, оскільки чудовисько постає перед ним в образі юної дівчини. Сфінксу до того часу вже набридло загадувати загадки і вбивати всіх тих, хто їх не зумів розгадати, тому він підказує Едіпові відповідь на черговий своє питання і дає юнакові можливість вийти зі змагання переможцем. Поразка Сфінкса дає Едіпові можливість одружуватися на Іокаста, бо цариця пообіцяла, що вийде заміж за того, хто зуміє розправитися зі Сфінксом і стати правителем Фів, до чого Едіп давно прагнув. Едіп щасливий і, не подякувавши Сфінкса за його доброту, задоволений собою, тікає в напрямку до міста. Сфінкс обурений невдячністю едила, він готовий послати за ним навздогін Анубіса, божество з тілом людини й головою шакала, і наказати йому розтерзати Едіпа. Анубіс, однак, радить Сфінксу не поспішати з відплатою і розповідає йому про ту жарт, який боги задумали зіграти з ні про що не підозрюють Едіпом: тому належить одружитися з власної матері, народити з неї двох синів і двох дочок, причому троє з дітей мають будуть померти насильницькою смертю. Сфінкс задоволений такою перспективою і згоден почекати заради того, щоб надалі повніше насолодитися картиною Едіпового горя.

День весілля Едіпа і Іокасти хилиться до заходу. Молодята усамітнюються в спальні Іокасти.Цариця просить чоловіка віддати данину традиціям і зустрітися зі сліпим старцем Тірезіаса, духовним наставником Іокасти. Тірезіаса вкрай песимістично дивиться на шлюб цариці і занадто юний, та до того ж, як він вважає, бідняка бродяги Едіпа. Дізнавшись, що Едіп є нащадком царів Коринфа, Тірезіаса змінює своє ставлення до нареченому і думка про шлюб цариці в цілому.

Зустрівшись в спальні Іокасти, наречені майже відразу ж занурюються у важкий сон до межі стомлених денними турботами людей. Кожному з них сняться жахи - Едіпові пов'язані зі Сфінксом, а Іокаста з передбаченим їй інцестом. Прокинувшись і побачивши на ногах Едіпа старі шрами, здивована Іокаста починає розпитувати його про їхню природу і до свого полегшенню дізнається, що отримав він їх, за розповідями його батьків, у дитинстві під час лісової прогулянки.Не в силах стримати хвилювання, Іокаста робить чоловікові підлозі визнання, розповідаючи йому про те, як нібито одна з її служниць сімнадцять років тому віднесла свого немовляти сина з простромленим ступнями в гори і залишила там одного.

Наступні сімнадцять років, тобто роки подружнього життя Едіпа і Іокасги, пролетіли як один щасливу мить. У Фівського царственого подружжя народилося четверо дітей, ніщо не затьмарювало їхнього існування. Але після примарного щастя вибухнула катастрофа. Небеса обрушили на місто епідемію чуми, щоб цар спізнав справжнє горе і зрозумів, що є всього лише іграшкою в руках безжальних богів. Едіп дізнається, що від старості помер його батько, цар Корінфа. Новина ця почасти навіть радує Едіпа, оскільки дає йому надію на те, що йому вдалося уникнути долі, передбаченої йому оракулом. Мати Едіпа, Меропа, ще жива, але її похилий вік, на переконання Едіпа, служить надійним захистом проти здійснення другої частини передбачення.Однак гонець, що приніс звістку про смерть царя, повідомляє Едіпові, що він є прийомним сином померлого. Багато років тому один пастух, то