Короткий переказ твору Спрут (Френк Норріс)

«Спрут» - твір про життя і боротьбу за свої права фермерів долини Сан-Хоакін, створене на основі реальної події - збройного зіткнення між фермерами і представниками влади в окрузі Муссельслаф в 1880 р.

Поет Преслі приїхав з Сан-Франциско в цей благодатний край, де розкинулися неозорі поля пшениці, не тільки з метою поправити здоров'я. Він мріє створити велику Пісня про Захід, цьому рубежі романтики, де селилися нові люди - міцні, мужні, пристрасні. Він мріє про «великої Пісні», яка охопить всю епоху, голос всього народу - його легенди, його фольклор, боротьбу і надії. А постійні розмови фермерів долини про тарифи на провезення пшениці до моря і про ціни на неї Преслі тільки дратують. У картину того величезного романтичного Заходу, яка малюється в його уяві, життя фермерів з її турботами вривається грубої нотою, порушуючи гармонію його грандіозного задуму, несучи з собою щось «матеріальне, брудне, смертельно вульгарне».

Преслі каже собі, що, будучи часткою народу, любить цей народ і поділяє всі його надії, страхи і радість. Але в той же час вічно скаржиться дрібний фермер-орендар німець Гувен, брудний, спітнілий і обмежений, обурює його.Гувен орендує землю у великої фермера Магнуса Дерріка, в будинку якого живе Преслі. І часто об'їжджаючи на коні або обходячи володіння Дерріка і його сусідів-фермерів Анікстера, Бродерсона, Остерман і інших, дивлячись на неосяжні простори цього благословенного краю, Преслі відчуває почуття непорушного спокою, тиші, безтурботного щастя й безпеки. Але одного разу дисонансом в його мрії уривається сцена загибелі овець, яких розчавив мчалася на всіх парах паровоз. Почуття безтурботного спокою і безпеки у Преслі зникає. Тепер йому здається, що це мчаться чудовисько зі сталі та пари з єдиним, як у циклопа, вогненним оком є символом величезної сили, великої і страшної, оголошує громовим гуркотом весь простір долини, що несе кров і руйнування на своєму шляху. Це - чудовисько зі сталевими щупальцями, бездушна сила з залізним серцем - велетень, колос, спрут.

Такі картини, знову і знову порушують спокій і достаток навколо, будуть ще не раз зустрічатися у розповіді. Наприклад, в описі святкування з нагоди будівництва нового комори у Анікстера, коли в натовп тих, хто бавиться гостей вривається на коні ковбой Делані, раніше робітник на фермі Анікстера, якого той несправедливо звільнив. Починається стрілянина. Слідом за цим тут же фермери отримують повідомлення про те, що правління залізниці призначило до продажу землю, на якій стоять їхні будинки і на якій вони трудяться багато років. Ціна ж на землю встановлена в середньому двадцять п'ять доларів за акр.

Ворожі відносини між фермерами долини Сан-Хоакін і залізницею існували з давніх часів. Багато років тому американське уряд віддав корпорації Тихоокеанської і Південно-Західної залізниці у вигляді премії за прокладання шляхів частина земель по обидві сторони дороги. Залізниця випустила ряд брошур і циркулярів про надання поселенцям багатих земель в окрузі Туларе. Було обіцяно, що при продажі землі таким поселенцям віддадуть перевагу перед усіма іншими особами, а ціни будуть встановлені на основі вартості землі в середньому по два з половиною долара за акр. Магнус Деррік узяв тоді собі десять тисяч акрів землі, Анікстер, Остерман і інші - значно менше. З року в рік вони успішно господарювали, не раз піднімаючи перед керівництвом залізниці питання про купівлю цієї землі. Але його представники в особі юриста Рогглса і агента-маклера Бермана щоразу уникали відповіді. Корпорація послідовно і безжалісно вела свою політику.Спочатку був підвищений тариф на провезення вантажу до моря. При цьому повинні були постраждати не тільки великі, а й дрібні виробники, для яких це означало руйнування. Характерна в цьому відношенні історія колишнього паровозного машиніста Дайка. Його звільнили, запропонувавши перейти на більш оплачувану роботу, і він відмовився. Щоб прогодувати сім'ю, він починає займатися розведенням хмелю, заклавши у Бермана свій будинок і землю. Але тариф на провезення хмелю підвищується з двох до п'яти центів за фунт у залежності від вартості, а не ваги вантажу, і Дайк розоряється. Під впливом анархіста Карахера він вирішує помститися і грабує поштовий вагон, убивши при цьому кондуктора, але взявши лише п'ять тисяч доларів - ту суму, на яку його обдурило керівництво дороги. Голодного і змученого Дайка зрештою наздоганяють переслідувачі - йому загрожує довічне ув'язнення.

фермери, програвши справу про зниження тарифів у залізничній комісії штату Каліфорнія, вирішують на нараді у Магнуса Дерріка вибрати в нову комісію своїх людей. Магнус Деррік, здавалося б, людина непідкупний і строгих правил, однак гравець в душі, після довгих коливань стає керівником спілки фермерів, які виступають проти правління залізниці. Йому доводиться таємно від усіх, крім Анікстера і Остерман, дати хабар двом делегатам з'їзду фермерів, де вибираються члени комісії. За пропозицією фермерів до числа членів комісії включають і старшого сина Магнуса - Лиману, відомого в Сан-Франциско адвоката. Запам'ятовується сцена в кабінеті Лиману Дерріка, коли він розглядає нову офіційну карту залізниць Каліфорнії. Вся вона поцяткована великої складною мережею червоних ліній, - на білому тлі різні частини штату, його міста і селища були обплутані щупальцями цього величезного організму. Здавалося, кров всього штату була висмоктана до краплі і на блідому тлі різко здувалися червоні артерії чудовиська, набряклі до межі, що йшли в безмежний простір, - якийсь наріст, гігантський паразит на тілі всього штату,

Однак Лиман Деррік давно вже підкуплений правлінням залізниці, які обіцяли йому підтримку на виборах в губернатори штату. На засіданні