Короткий переказ твору Хованки (Микола Носов)

Вітя і Славік сусіди. Вони завжди ходять один до одного в гості. Одного разу вони почали грати в хованки. Першим ховався Вітя. Він три рази поспіль ховався і Славік його весь час знаходив, але Вітя весь час знаходив відмовки, що Славік не сам знайшов: то Вітя погано сховався під ліжком, то Сам виглянув з будки Бобика, то Бобик його знайшов. Славіку теж хотілося сховатися, але Вітя говорив, що доки Славік сам не знайде його, змінюватися вони не будуть.

І пішов Вітя ховатися на кухню. Славік побачив, що весь посуд виставлена з шафки і здогадався, що Вітя сидить у шафці. Славік закрив Вітю на гачок і побіг грати у двір в хованки з Бобик. Віті набридло сидіти в шафці і він захотів вилізти, а дверцята не відкривалася. Вітя покликав Славіка, щоб той відкрив його. Славік сказав, що тільки за умови, що Вітя буде його шукати. Але Вітя обурився: «Ти ж мене не знайшов, я сам закричав». Славік: «Ну тоді й сиди у своїй шафці». І Вітя погодився, але коли виліз і зрозумів, що це Славік його навмисне закрив, відмовився Славіка шукати. Славік образився і сказав, що з Бобик краще грати. І вони разом побігли у двір грати в хованки з Бобик.Бобик добре вмів в хованки грати, тільки очі заплющує не вмів.