Переказ скорочено - Зоряні щоденники Йона Тихого (Станіслав Лем)
4

втрачає свідомість. Коли ж Тихий приходить до тями, на сцені вже зовсім інші герої й мови немає про сепульки. Що сидить поряд ардрітка пояснює, що його вбило метеоритом, але з астронавтичного агентства привезли резерв. Тихий негайно повертається в готель і ретельно оглядає себе, щоб переконатися у власній ідентичності.На перший погляд все гаразд, але сорочка надіта навиворіт, гудзики застебнуті як попало, а в кишенях обривки упаковки. Дослідження Тихого перериває телефонний дзвінок: з ним хоче зустрітися професор Зазули, видатний ардрітскій учений. Тихий їде до професора, що живе в передмісті. По дорозі він наганяє похилого ардріта, що везло перед собою «щось на зразок критої візки». Вони продовжують шлях разом. Підійшовши до огорожі. Тихий бачить клуби диму на місці професорського будинку. Його супутник пояснює, що метеорит впав чверть години тому, і домодуви зараз приїдуть - за містом вони не надто поспішають. Сам же він просить Тихого відкрити йому хвіртку і починає піднімати кришку візки. Крізь дірку в упаковці великого згортка Тихий бачить живої очей. Лунає скрипучий старечий голос, що запрошує Тихого почекати в альтанці. Але той прожогом мчить на космодром і залишає Ентеропію, живлячи в душі надію, що професор Зазули на нього не ображаємося.

---

Сторінки: 1 2