Короткий переказ твору Крижаний будинок (Іван Лажечников)

Петербург зими 1739/40 р.: снігові горби, безлюдство. Імператриця Анна Іванівна, хоча виїжджає і займається справами, помітно гасне день від дня. Бірон, герцог курляндським очищає собі місце правителя. Кабінет-міністр і обер-егермейстер Артемій Петрович Волинської, гофінтендант Перокін, таємний радник Щурхов і граф Сумін-Купшін чекають випадку повалити тимчасового правителя.

У четвер святочної тижня в будинку кабінет-міністра Волинського йдуть приготування до оліїстим ігрищам, які йому доручено влаштувати государинею. Перед господарем будинку та його секретарем Зудой проходять вервечки пар представників народів, що мешкають в Росії, серед яких не вистачає малоросіянину. Жінка з пари циган вражає господаря схожістю з коханоюгофро-дівчиною государині - молдуванській княжною Маріоріцей Лелеміко. Циганку звуть Маріула, вона - мати Маріоріци, не відає про своє походження. Залишившись наодинці з Волинським, циганка заперечує спорідненість з княжною, але погоджується сприяти господарю в зближенні з Ма

чекає зміни імператриці до Бирону. Його секретар сверблячки остерігає господаря вступати в боротьбу з герцогом, сам же зі слугою викрадає труп Горденкі. Анонімний помічник передає справжній донос малоросіянин, хоча перед тим за удачу виявлення цього паперу племінник Ліпмана Ейхлер наданий Бірона до кабінету-секретарі.

Інша пристрасть одруженого Волинського - вісімнадцятирічна княжна Маріоріца Лелеміко.Дочка молдуванській князя, з малоліття втративши батька і матері, вона дісталася у спадок Хотинському паші, але після взяття Хотина російськими Маріоріца була доручена милостям государині. Фаталізм, яким княжна була з дитинства наситила, підказує, що при народженні призначено любити їй Волинського.

Кабінет-міністр усіма можливими шляхами - через циганку, яка вимагає з уявного вдівця обіцянки одружитися на сироті, через марнославного вчителя Маріоріци Тредиаковского - пише до княжни Лелеміко, приховуючи від неї, що одружений. Герцог, розпускаючи чутки про смерть дружини Волинського і затримуючи ту на час в Москві, підігріває любовну інтригу з молдуванській княжною. Бірон знайшов слабку п'яту цього «Ахіллеса», адже імператриця не надихаєшся на дівча. Тому герцог дозволяє ворожки вхід до палацу до княжни, а закоханим - листування.

Іноземці при дворі починають побоюватися російської партії, на сторону якої дедалі частіше постає государиня. Остання суперечка Волинського з Бироном піднімає бурю в присутності графа Мініха, прихильний кабінет-міністра, і віце-канцлера Остерман, який грає двозначну роль у боротьбі суперників. Основні розбіжності виникають через претензії Польщі на винагороду за перехід російських військ через її володіння: Бірон вважає їх справедливими, а Волинській зухвало вважає, що така думка може мати тільки васал Польщі. «Я або він повинен загинути!» - Повторює скажених Бірон після відходу ворога. Але тут дізнається, що тіло Горденкі викрадено.

Волинській після сварки спрямовується до палацу в надії побачити свою кохану, де застає її грає в більярд з Ганною Іоанновной. Їх тримає в облозі низка блазнів, серед яких є своя партія іноземців і росіян. Государиня сьогодні сердита на Бірона. Що приїхав Бірон обговорює блазнів: пропонує в наречені Кульковскому Подачкіну (її підозрює свербіння), - Волинської здивований популярністю своєї панської пані. Потім герцог натякає її величності на осіб, які одружені і приховують це.Шут-італієць Педрілло приходить на допомогу Бирону: це він спокусив дівчину з палацу. Анна Іванівна нестямі від гніву Той завершує покаяння: вона - його дружина, дочка придворної кози, народила вчора і всіх запрошують на батьківщини. Государиня регоче від усього серця.

Тим часом поряд з Адміралтейством і Зимовим палацом встав чудовий крижаний палац. Вночі, при освітленні, государиня, а з нею весь Петербург їдуть оглядати чудо. Вона дуже задоволена Волинським, Бірон потрапляє в немилість. Російська партія тріумфує. Коли, оглянувши весь будинок, імператриця виходить, густий туман лягає на землю. Перелякана, вона обертається тому, шукає Волинського, та того ніде немає. Бірон встигає скористатися цим випадком і знову воскресає з лукавого раба зухвалим повелителем. Артемій Петрович був у ту хвилину біля Маріоріци. Тієї ж ночі торжествуючий герцог робить все, щоб палацові свідки застали кабінет-міністра в кімнаті Маріоріци.

Більше послуги Маріула не потрібні герцогу, і циганку не пускають до палацу. Подачкіна сповіщає нещасну матір, що Волинської одружений. Маріула кидається до кабінет-міністра і ридає, молить, звинувачує його. Присоромлений нею Волинської становить княжні лист, в якому відкриває правду про себе. Знавісніла від горя Маріула, намагаючись захистити дочку, теж змушена відкрити Маріору-це свою таємницю.

Союзники Волинського Щурхов, Перокін і Сумін-Купшін приходять на блазнівські батьківщини кози, з тим щоб розповісти государині істину про тягаря, покладеному на Росію її курляндскім улюбленцем. Спроба не вдалася - їх беруть під арешт у фортецю.

Сверблячки впевнений: з любові Маріоріци можна побудувати сходи хоч на небо. Для порятунку голови її коханого він бере в спільники княжну Лелеміко, якій Анна Іванівна дорожить без міри. Та передає государині в таємниці від Бірона папери Горденкі, ніж повертає самодержавний довіру друзям Волинського. Приходить час призначеної весіллі блазня у крижаному будинку. У цей день імператриця дуже весела, як би втішаючись перемогою над своїм фаворитом. Година настала: себе відкриває таємний союзник Волинського - племінник Ліпмана Ейхлер повідомляє про підступні плани Бірона самої государині, і та, переконана красномовством його серця, наказує вирішити з поляками на думку кабінет-міністра. До вечора все місто дізнається про опалі Бірона.

Дружина Волинського повертається з Москви з радістю - під серцем носить вона майбутнього сина. Але государиня хоче, засмутивши цей шлюб, віддати Маріоріцу за Артемія Петровича.Викликаючи на себе немилість, кабінет-міністр відмовляється. Маріоріца вирішує пожертвувати собою для блага Волинського: вона складає лист до государині, в якому відкриває своє циганське походження - Волинському не можна з нею одружитися, далі вона зводить наклеп на Бірона і на себе. Після того княжна нетерпляче чекає милого Артемія на