У цей момент посильний приносить лист від Крогстада. Той відмовляється від своїх вимог і повертає позикове лист Нори. Настрій Хельмера миттєво змінюється. Вони врятовані! Все буде, як раніше, навіть ще краще! Але тут Нора, яку Хельмер звик вважати своєю слухняною іграшкою, несподівано повстає проти нього. Вона йде з дому! Йде назавжди! Спочатку батько, а потім і Хельмер звикли ставитися до неї, як до красивої лялечці, яку приємно пестити. Вона це розуміла і раніше, але любила Хельмера і прощала йому. Тепер справа інше - вона дуже сподівалася на диво - на те, що Хельмер як люблячий чоловік візьме її провину на себе. Тепер вона більше не любить Хельмера, як раніше Хельмер не любив її - йому просто подобалося бути в неї закоханим. Вони - чужі. І жити як і раніше означає чинити перелюб, продаючи себе за зручності і гроші.

Рішення Нори приголомшує Хельмера. Він досить розумний, щоб зрозуміти - її слова і почуття серйозні. Але невже ж немає ніякої надії, що коли-небудь вони возз'єднаються? Він зробить все, щоб вони не були більше чужими! «Це було б диво з див», - відповідає Нора, а дива, як вона переконалася на досвіді, трапляються рідко. Вирішення її остаточно.