У свято Йом-Киппур цуцика запрошує до себе Файтельзон. Там же виявляється Марк Елбінгер. Розмова заходить про таємні силах, і Елбінгер розповідає траплялися з ним у дитинстві дивні історії, з-за яких у нього розвинувся дар ясновидіння.

Аарон оголошує Шоше, що скоро вони стануть чоловіком і дружиною. Шоша щаслива, її мати теж. У зв'язку з швидкою весіллям в будинку з'являється батько Шоші, вже давно кинув родину.Зеліг цинічний і грубуватий, в повній відповідності зі своєю професією: він працює у похоронній конторі.

Колишня подруга Аарона, Дора, повинна була місяць тому виїхати в Росію. Але вона в Варшаві, нещодавно труїлися йодом, але залишилася жива. Її товариш по партії, Вольф Фелендер, нелегально перейшов кордон і повернувся до Польщі після півтора року перебування в Росії. Він розповідає страшні речі: найкраща подруга Дори розстріляна, більшість партійців, які виїхали до Радянського Союзу, сидять по тюрмах або здобувають золото на Крайній Півночі. Аарон йде провідати Дору і застає в неї Фелендера. Той невпізнанний: схуд, постарів, передні зуби вибиті.Фелендер зізнається, що часто згадував Аарона у в'язниці і визнав його правоту. Але Фелендер, незважаючи на те страшне, що йому довелося пережити, все так же сліпий: він думає, що, прийди до влади Троцький, а не Сталін, все було б інакше.Аарон ж вважає, що будь-яка революція веде до терору.)

Шоша і Аарон одружуються. На весілля приїжджають його мати і брат. Після церемонії наречені їдуть на тиждень в Отвоцьк, де Селія і Хаймл замовили для них на тиждень готельний номер в якості весільного подарунка. Тілесна сторона шлюбу скоро перестає лякати Шошу. Вона абсолютно щаслива.

- Ох, Арель, як добре бути з тобою. А що ми будемо робити, коли прийдуть нацисти?

- Ми помремо.

- Разом?

- Так, Шошеле.

Аарон пише серію статей для газети, вечорами гуляє з Шошею по крохмальну. Знову з'являється Бетті Слонім в надії, що їй вдасться відвезти й врятувати його. Але і їй зовсім ясно, що Шоше ніхто не дасть жодної візи. Вона допитується, навіщо Аарон одружився на Шоше. І той з подивом чує власну відповідь: «Я дійсно не знаю. Але я скажу тобі ось що. Вона єдина жінка, в якої я впевнений ».

Бетті та Аарон прощаються назавжди.

А через тринадцять років, працюючи в одній з нью-йоркських газет, Аарон Грейдінгер робить поїздку до Лондона, Парижа та Ізраїль. Він зупиняється в готелі в Тель-Авіві. У газеті з'являється замітка про його приїзд, так що його відвідують письменники і журналісти, старі друзі й далекі родичі. Приходить худенький чоловічок з білою як сніг бородою і живими чорними очима. «Шолом, Цуцик!» - Вітає він Аарона. Це варшавський один цуцика Хаймл Ченчінер. Він розповідає, як жилося в Варшаві при німцях, як Селія ховала його і Файтельзона в таємному притулку. Файтельзон помер у сорок першому, а через місяць після нього - Селія. Хаймлу вдалося піти з Варшави. Потім де тільки він не був: Вільно, Ковно, Київ, Москва, Казахстан. Свою теперішню дружину він зустрів у таборі в Ландсбергу.У Гені там загинув чоловік, на щоці у неї страшні шрами - сліди побоїв шматком труби.) Аарон розповідає свою історію - Шоша померла на наступний день, як вони пішли з Варшави. Люди поспішали, і Шоша не встигала за ними. Вона почала зупинятися кожні кілька хвилин. Раптом села на землю, а через хвилину вже померла.Сам же Аарон дістався до Ковно, звідти - до Шанхаю, де працював складачем і продовжував писати. До Америки потрапив на початку сорок восьмого, йому прислав аффідавіт американець, військовий, за якого вийшла заміж Бетті.

Аарон та Хаймл сидять у кімнаті у Хаймла. Згущаються сутінки. Хаймл каже: - Я релігійний.Тільки на свій власний лад. Я вірю в безсмертя душі. Якщо скеля може існувати мільйони років, то чому ж душа людська, чи як там це називати, повинна зникнути? Я з тими, хто помер. Живу з ними. Коли я закриваю очі, вони тут, зі мною ...