веселий базарний день стратять Тимошеві і Чорнявенького мальчішечка. Чийсь голос каже: «шибеник, дияволи!» А інший: «Тимошка Бога забув .. Скінчилося у посаді старовинне життя, збаламутили, так ».
Білий новенький кітель, погони. Йде Бариба, радісний і гордий, до батька: нехай-но тепер подивиться. Буркан постарілий батько: «Чого треба?» - «Чув? Три дні як справили ». «Чув про тебе, як же. І про ченця Євсея. І про кравця теж ». І раптом затремтів старий, забризкав слиною: «По-він з мово дому, негідник! По-він! »
Очманілий, йде Бариба в чуріловскій трактир. Там веселяться прикажчики. Вже здорово навантажившись, рухається Бариба до прикажчикам: «У нас тепер сміятися з-строго не д-дозволяється ...» Погойдується величезний, чотирикутний, що давить, ніби не людина, а стара воскресла курганна баба, безглузда російська кам'яна баба.