Короткий переказ твору Сестра Керрі (Теодор Драйзер)

Америка, 1889 р. Вісімнадцятирічна Кароліна Мібер, або, як її лагідно називали домашні, сестра Керрі, залишає рідне містечко Колумбія-Сіті і відправляється на поїзді в Чикаго, де живе її заміжня старша сестра. У гаманці у Керрі всього чотири долари та адресу сестри, але її окрилює надія на нове щасливе життя у великому і прекрасному місті.

Спочатку, однак, її очікують суцільні розчарування. Сестра обтяжена сім'єю і господарством, її чоловік працює прибиральником вагонів на бойні і заробляє зовсім небагато, і тому кожна зайва трата проробляє в їх убогому бюджеті серйозні проломи. Керрі відправляється на пошуки роботи, але вона нічого не вміє робити, і найкраще, що їй вдається відшукати, - це місце працівниці на взуттєвій фабриці. Одноманітна, погано оплачувана робота сильно обтяжує дівчину, але, захворівши, вона позбавляється і цього заробітку. Не бажаючи бути тягарем для сестри і її чоловіка, вона вже збирається повертатися додому, але тут випадково зустрічає молодого комівояжера Чарлза Друе, з яким познайомилася в поїзді по дорозі в Чикаго.

Друе щиро готовий допомогти Керрі, вмовляє взяти у нього грошей у борг, потім знімає для неї квартиру. Керрі приймає залицяння Друе, хоча ніяких серйозних почуттів до нього не відчуває. Втім, вона готова вийти за нього заміж, але варто їй завести розмову про це, Друе пускається на різні відмовки, запевняючи, що він неодмінно одружиться з нею, але спершу повинен улагодити формальності з отриманням якогось спадщини.

Саме Друе знайомить Керрі з Джорджем Герствудом, керуючим досить престижним баром «Мій і Фіцджеральд». Ціною великого старанності і наполегливості Герствуд за довгі роки роботи зумів піднятися від буфетника в третьорозрядної салуні до керуючого баром, де збиралася сама респектабельна публіка. У нього власний будинок і солідний рахунок у банку, але тепла сімейних відносин немає і в помині. Елегантний, що володіє бездоганними манерами Герствуд справляє сильне враження на Керрі, а Герствуд, у свою чергу, виявляє інтерес до гарненької юної провінціалочке, тим більше, що його відносини з власною дружиною помітно погіршуються.

Спочатку Герствуд і Керрі зустрічаються в суспільстві Друе, потім потайки від нього. Герствуд пропонує Керрі переїхати в інше місце, щоб їх відносинам уже ніхто не заважав, але Керрі готова це зробити, тільки якщо він одружується на ній. Між тим Друе рекомендує її для виконання головної ролі в аматорському спектаклі. Відсутність сценічного досвіду, зрозуміло, дає про себе знати, тим не менш дебют проходить цілком успішно.

Тим часом і в Друе, і у дружини Герствуда ростуть підозри. Положення Герствуда ускладнюється тим, що він усе своє майно записав на ім'я дружини, і тепер вона має намір на самих законних підставах залишити його без гроша. Опинившись у вкрай складній ситуації, Герствуд вирішується на відчайдушний вчинок.

Скориставшись тим, що господарі повністю йому довіряють, він викрадає з каси бару десять з гаком тисяч доларів і відвозить Керрі.

Спочатку він повідомляє їй, що з Друе трапилося нещастя і треба їхати до нього в лікарню, і тільки в поїзді він пояснює Керрі сенс свого вчинку. Він запевняє її, що остаточно порвав з дружиною, що скоро досягне розлучення і що, якщо Керрі погодиться поїхати з ним, він ніколи не буде придивлятися про те, щоб її залишити. Він, правда, умовчує про те, що привласнив чужі гроші.

Проте його обман швидко спливає, і в Монреалі, де Герствуд і Керрі повінчалися як містер і місіс Уілер, його вже чекає найнятий господарями бару приватний детектив. Повернувши більшу частину вкраденого, Герствуд отримує можливість безперешкодно повернутися в Сполучені Штати. Він і Керрі поселяються в Нью-Йорку.

Там йому вдається вкласти гроші, що залишилися в бар, і якийсь час життя входить у нормальне русло. Керрі встигає подружитися з сусідкою місіс Венс, відвідує з нею та її чоловіком театри і ресторани, знайомиться з винахідником Бобом Емсом, кузеном місіс Венс. Емса зацікавила Керрі, але він не ловелас, з повагою ставиться до шлюбних уз, і розвитку знайомство не має. Потім молодий інженер повертається в свій рідний штат Індіану, але на Керрі він справив глибоке враження: «Тепер у Керрі з'явився ідеал. З ним вона порівнювала всіх інших чоловіків, особливо тих, які були близькі їй ».

Так проходить три роки. Потім над Герствудом знову збираються хмари. Будинок, в якому розташовувався його бар, переходить до іншого власника, намічається перебудова, і його партнер розриває з ним контракт. Герствуд починає гарячково шукати роботу, але роки у нього вже не ті, ніяких корисних навичок він не придбав, і йому знову і знову доводиться вислуховувати відмови. Час від часу він зустрічає давніх знайомих по бару «Мій і Фіцджеральд», але скористатися минулими зв'язками не може. Вони з Керрі міняють квартиру, економлять на всьому підряд, але грошей залишається все менше і менше. Щоб поправити справи, Герствуд намагається скористатися колишнім умінням грати в покер, але, як завжди в таких ситуаціях, він програє останнє.

Розуміючи, що надії на Герствуда тепер примарні, Керрі робить спроби знайти роботу. Згадавши свій успіх в аматорському спектаклі, вона пробує влаштуватися на сцену, і в кінцевому рахунку їй посміхається удача: вона стає артисткою кордебалету в опереті. Поступово вона вибивається з статисток в солістки.

Тим часом Герствуд, змучений постійними відмовами при пошуках роботи, вирішується