До Шатова того ж вечора приїжджає дружина Марія, що кинула його після двох тижнів шлюбу.Вона вагітна і просить тимчасового притулку. Трохи пізніше до нього заходить молодий офіцерик Еркель з «наших» і повідомляє про завтрашню зустріч. Вночі у дружини Шатова починаються пологи. Він біжить за акушеркою Віргінською і потім допомагає їй. Він щасливий і чає нової трудової життя з дружиною і дитиною. Виснажений, Шатов засинає під ранок і пробуджується вже затемна. За ним заходить Еркель, разом вони направляються в ставрогінскій парк. Там вже чекають Верховенський, Віргінський, Ліпутін, Лямшін, Толкаченко і Шигальов, який раптово категорично відмовляється брати участь у вбивстві, тому що це суперечить його програмі.

На Шатова нападають. Верховенський пострілом з револьвера в упор вбиває його. До тіла прив'язують дві великі каменю і кидають у ставок. Верховенський поспішає до Кирилову. Той хоч і обурюється, однак обіцянку виконує - пише під диктовку записку і бере на себе провину за вбивство Шатова, а потім стріляється. Верховенський збирає речі і їде до Петербурга, звідти за кордон.

Відправившись в свою останню мандрування, Степан Трохимович вмирає в селянській хаті на руках прибулий за ним Варвари Петрівни. Перед смертю випадкова попутниця, якій він розповідає все своє життя, читає йому Євангеліє, і він порівнює одержимого, з якого Христос вигнав бісів, які увійшли в свиней, з Росією. Цей пасаж з Євангелія узятий хронікером одним з епіграфів до роману.

Всі учасники злочину, крім Верховинського, незабаром заарештовано, видані Лямшіним. Дарина Шатова отримує лист-сповідь Ставрогіна, який зізнається, що з нього «вилилося одне заперечення, без всякого великодушності і без будь-якої сили». Він кличе Дарину з собою до Швейцарії, де купив маленький будиночок у кантоні Урі, щоб оселитися там навічно. Дарина дає прочитати лист Варварі Петрівні, але тут обидві дізнаються, що Ставрогіна несподівано з'явився в Скворешніках. Вони поспішають туди і знаходять «громадянина кантону Урі» повішеним у мезоніні.