Короткий переказ твору Улісс (Джеймс Джойс)

Роман оповідає про один день шістнадцятого червня 1904 р. з життя дублінського єврея тридцяти восьми років Леопольда Блума і двадцятидворічного Стівена Дедала

Три частини величезної книги, що ділиться на вісімнадцять епізодів, повинні, на думку автора, співвідноситися з гомерівської «Одіссеєю» (Улісс - латинська транскрипція імені її головного героя). Але зв'язок ця із старогрецьким епосом дуже відносна і, скоріше, від зворотного: у просторовому романі нічого важливого, по суті, не відбувається.

Місце дії - столиця Ірландії місто Дублін - вивірене автором буквально по карті і довідником. Час - по хронометром, іноді, втім, зупиняються.

Перша частина включає три епізоди. О восьмій ранку Бик Малліган, який орендує разом з Дедалом житло у вежі Мартелла, будить свого приятеля, вкрай незадоволеного тим, що їхній третій сусід, Хейнс, вночі, бредучи, стріляв зі сну з рушниці. Боязкуватий і уразливій Дедалом це не дуже подобається. У нього недавно померла від раку печінки мати, з якою він за її життя був у непростих відносинах, і він скривджений і на вістряка Маллігана за непоштиві на її адресу вираження. Розмова їх крутиться навколо теми пошуків сином батька, постійно торкаючись прикладів Гамлета, Ісуса Христа і Телемаку, сина Улісса. Ця ж тема виникає і на уроці історії, який Стівен дає через дві години в школі, де він підробляє, і в його розмові з директором школи, прохача молодої людини передати його знайомих в редакції газети свою просторікуватих замітку про епідемію ящуру. Після уроку Стівен подумки прогулюється по берегу моря.

В цей же ранок починаються «мандри» дрібного рекламного агента Леопольда Блума.Центральна і найбільша частина роману, що складається з дванадцяти епізодів, починається з його сніданку - свинячий нирки, яку перед цим він купує в м'ясній лавці Длугач, Там же він бере проспект зразкової ферми в Палестині, будуючи на цей рахунок різні прожекти. Вдома його чекають два листи. Перше - від дочки Міллі, або Меріон, якої якраз вчора виповнилося п'ятнадцять років і яка вже працює в Моллінгаре асистенткою фотографа. І другий лист, адресований його дружині Моллі, концертуючою співачці, від її імпресаріо Буяна (або Х'ю Е.) Бойлан, в якому він повідомляє, що заїде до неї в четвертій годині дня.

Після сніданку - відвідання сортиру з журналом в руках. Об одинадцятій Блуму треба бути на похороні його шкільного товариша, і він покидає будинок за годину до цього, щоб зайнятися різними дрібними справами. Зокрема, він отримує на пошті лист від якоїсь Марти Кліффорд, відповіла на дане нею у чисто амурних метою оголошення в газеті про пошуки секретарки.Березень відповіла на його любовне послання і навіть пише, що мріє про зустріч. З приводу чого у Блума виникають усілякі женолюбівие фантазії. Пора, проте, на кладовищі.

У похоронній кареті Блум їде разом з іншими співчувають, серед яких і батько Стівена, Саймон Дедал. Розмова йде про всяку всячину, в тому числі і про майбутнє гастрольному турне дружини Блума, і про його батька, покінчили в свій час самогубством. Після церемонії похорону Блум відправляється в редакції газет, для яких він як агент дає рекламу. Там він зустрічає ту ж компанію, що була на кладовищі, плюс професор Макхью, сухотний адвокат О'Моллой і редактор Майлс Кроуфорд. Блум іде, приходить. У його відсутність в редакції виявляється Стівен Дедал, який приніс замітку директора школи, і після балаканини запрошує всіх у питний заклад.Редактор затримався, в цей час повернувся Блум, і на нього падає все роздратування Кроуфорда.

Збентежений, Блум покидає редакцію і блукає по місту, починаючи поступово відчувати голод і все більше думаючи про їжу. То він перемовитися зі знайомою, то подивится божевільному і нарешті вирушає до шинку Деві Берна, де один із завсідників повідомляє власника трактиру про масонстві Блума.

У цей же час у другій годині дня Стівен Дедал відстоює в бібліотеці перед найрозумнішими людьми Дубліна свою версію біографії та особистості Шекспіра, наприклад, те, що він і грав, і вважав себе тінню батька Гамлета. Незважаючи на оригінальність і бажання бути зрозумілим, він так і залишається ізгоєм серед присутніх: ні його віршів не друкують у збірнику молодих поетів, ні самого не запрошують на вечір, на відміну від його приятеля Мейлахі (або Бика) Маллігана, який теж тут. І без того ображений, Стівен отримує для своїх образ все нові приводи. До бібліотеки навідується і Блум, ледь не зустрівши зі Стівеном.

Середина дня, і городяни займаються своїми справами. Дружки Блума обговорюють принади його дружини, сам Леопольд Блум перебирає книжки мазохістського змісту, вибравши одну з них.Буян Бойлан відправляє за якимсь адресою з посильним вино та фрукти. Стівен зустрічає свою сестру, нещодавно розлучилася з батьком.

Блум знає з листа, що на чотири призначена зустріч його дружини Моллі з Буяном Бойланом. Він підозрює про їх любовного зв'язку, яка і насправді існує. Зустрівши Бойлан, Блум потайки іде за ним на ресторан «Ормонд» на набережній, до речі, обідає там зі своїм знайомим, слухає музику, потім дізнається, що Бойлан їде в колясці. Ревнощі, таємне бажання зради його дружини з іншим чоловіком, цієї «Пенелопи», що задовольняє всіх, до свого і їх задоволення, - все це переповнює душу Блума на тлі хвилюючої музики. Вважаючи те, що відбувається у нього вдома в його відсутність, він пише у відповідь лист Марті, відмовляючись від негайної зустрічі з нею і насолоджуючись самою грою, відтягували насолоду. О