Короткий переказ твору Жіночий портрет (Генрі Джеймс)

Містер Тачіт і його син Ральф живуть у своїй садибі Гарденкорт милях за сорок від Лондона. Місіс Тачіт багато подорожує і буває в будинку чоловіка всього місяць у році. Вона провела зиму на батьківщині, в Америці, познайомилася там зі своєю племінницею і написала чоловікові і синові, що запросила молоду дівчину погостювати у них в Гарденкорте. Батько і син Тачіти разом з їхнім другом лордом Уорбертон чекають приїзду місіс Тачіт і ворожили, який виявиться її племінниця.Поки вони перекидаються дотепами, з'являється дівчина рідкісної краси - це і є племінниця місіс Тачіт Ізабелла Арчер. Чоловіки зустрічають її привітно, хоча ніколи раніше про неї не чули: місіс Тачіт посварилася з чоловіком своєї покійної сестри і тільки після його смерті відправилася в Олбані побачитися з ріднею. Розумна, щира дівчина швидко завойовує загальну симпатію.

Ральф віддано доглядає за старим батьком, хоча сам серйозно хворий: через слабкі легенів йому довелося залишити службу. Відчуваючи, що довго не проживе, Ральф хоче провести залишок своїх днів з найбільшою - наскільки це можливо в такому положенні - приємністю. Він відкриває для себе радість споглядання. Ізабелла викликає у нього інтерес, і він з захопленням розмовляє з нею. Англійські умовності для Ізабелли в новинку, вона звикла до свободи, Вона любить все робити по-своєму, але все одно хоче знати, чого тут робити не слід. «Щоб саме це і зробити?» - Запитує місіс Тачіт. «Ні, щоб мати можливість вибору», - відповідає Ізабелла,

Бачачи пристрасть Ізабелли до всього романтичного, лорд Уорбертон запрошує її разом з тіткою і Ральфом у своє володіння Локлі, де він і його сестри радо приймають гостей. Ізабелла отримує листа від своєї подруги Генрієтти Стекпол, кореспондентки Нью-Йоркського «інтерв'юер». Генрієта приїжджає до Англії, і Тачіти запрошують її погостювати. Мешканці Гарденкорта відносяться до надто енергійної і кілька нав'язливою Генріетте з добродушною іронією. Генрієтта дуже любить Америку і критикує всі європейські підвалини і звичаї. Місіс Тачіт недолюблює її, але вважає себе не має права вказувати Ізабеллі, з ким їй водити дружбу.

На одному човні з Генрієттою до Англії прибув Каспар Гудвуд - юнак з Бостона, пристрасно закоханий в Ізабеллу. Ізабелла стривожена: вона боїться, як би Гудвуд не приїхав прямо в Гарденкорт, але він надсилає листа, де просить про зустріч. Перед від'їздом Ізабелли з Америки він робив їй пропозицію, на яку вона відповіла відмовою. Гудвуд не змирився з поразкою і не втрачає надії завоювати її серце. Як тільки Ізабелла дочитує лист Гудвуд, з'являється Уорбертон. Він робить Ізабеллі пропозицію, але дівчина вважає, що вони ще мало знають один одного. Вона обіцяє подумати і написати Уорбертон. Ізабелла розповідає містеру Тачіту про пропозицію Уорбертон, але з'ясовується, що той вже знає про нього від самого Уорбертон. Ізабеллі подобається Уорбертон, але вона ще не хоче виходити заміж, вона хоче бути вільною. Лист Гудвуд вона залишає без відповіді, а Уорбертон відповідає ввічливою відмовою.

Генрієтта просить Ральфа запросити Гудвуд в Гарденкорт - вона благоволить до співвітчизнику, бо не хоче, щоб Ізабелла вийшла заміж за якогось «бездушного європейця». Але Гудвуд, отримавши запрошення не від Ізабелли, а від Ральфа, посилається на невідкладні справи і не приїжджає. Лорд Уорбертон намагається з'ясувати причину відмови Ізабелли, але дівчина нічого не може толком пояснити. «Я не можу згортати зі свого шляху», - говорить вона. Ізабелла розуміє, що з Уорбертон її чекають спокій, шану, багатство, обране становище в суспільстві, але свідомо відкидає все це. Тачіти вражені, що Ізабелла відмовила настільки блискучому нареченому.

Ізабелла і Генрієта вирішують відправитися в Лондон. Ральф викликається їх супроводжувати. У Лондоні дівчата знайомляться з приятелем Ральфа містером Бентлінгом, який охоче всюди супроводжує Генрієту, захоплюючись її освіченістю і сміливими судженнями. Поки Бентлінг показує Генріетте пам'ятки Лондона, Ральф розмовляє з Ізабеллою. Йому дуже цікаво дізнатися, «який шлях обере молода особа, що відкинули лорда Уорбертон». Коли Ізабелла повертається в готель, їй доповідають про прихід Гудвуд. Вона розуміє, що Генрієта підстроїла їхню зустріч, повідомивши Гудвуд, в якому готелі вони зупинилися. Ізабелла просить Гудвуд не переслідувати її. Отримавши звістку, що містер Тачіт у важкому стані, Ральф і Ізабелла повертаються в Гарденкорт. Там у цей час знаходиться подруга місіс Тачіт - мадам Мерль, світська дама, що викликає захоплення Ізабелли своєю бездоганною манерою триматися. Ця жінка сильних почуттів, що вміє тримати їх в узді, здається Ізабеллі ідеалом. Ральф недолюблює мадам Мерль, хоча і не говорить цього прямо. Містер Тачіт перед смертю радить Ральфу одружитися на Ізабеллі, але Ральф розуміє, що він серйозно хворий і довго не проживе. Він просить батька змінити заповіт і залишити Ізабеллі половину тієї суми, яку він призначає йому. Ральф вважає, що для того, щоб повністю проявити всі свої здібності, Ізабеллі потрібні гроші - тоді вона знайде повну свободу і незалежність. Ізабелла дівчина горда і від Ральфа грошей не візьме - ось він і просить батька взяти на себе роль її благодійника. Містер Тачіт вмирає, і Ізабелла отримує за заповітом сімдесят тисяч фунтів.

Ізабелла і місіс Тачіт відправляються в Париж, де Ізабелла зустрічає Едварда Розьера, з яким була знайома ще дитиною - їх батьки дружили. Тепер Розьер - вихована молода людина, що збирає колекцію предметів мистецтва. Місіс Тачіт вирішує відвідати Ральфа в Сан-Ремо, де він проводить зиму. Ізабелла їде з нею. Дівчина запитує кузена, чому раптом його батько залишив їй таку велику спадщину, але Ральф не відкриває їй правди. Через півроку у Флоренції мадам Мерль