ЧАСТИНА ДРУГА

У передмові, що передує подальші історії, пасічник розповідає про сварку з «гороховим паничем» з Полтави, що поминали раніше. Приїхавши до Пасічнику гості взялися було обговорювати правила соління яблук, та що зарвався панич заявив, що перш за все треба пересипати яблука Канупер, і непристойним сим зауваженням викликав загальне здивування, тому що пасічник примушений був одвести його тихенько в бік і пояснити безглуздість такого судження. Але панич образився і поїхав. З тих пір і не приїжджав, що, втім, не зашкодило книжці, що випускається Пасічником Рудим Паньком

Ніч перед Різдвом

На зміну останнього дня перед Різдвом приходить ясна морозна ніч. Дівчини й парубки ще не вийшли колядувати, і ніхто не бачив, як з труби однієї хати пішов дим, і піднялася відьма на мітлі.Вона чорним плямочки миготить у небі, набираючи зірки в рукав, а назустріч їй летить рис, якому «остання ніч залишилася тинятися по білому світу». Вкравши місяць, чорт ховає його в кишеню, припускаючи, що настала темрява утримає будинку багатого козака Чуба, запрошеного до дяка на кутю, і ненависний риску коваль Вакула (намалював на церковній стіні картину Страшного суду і осоромлює риса) не наважиться прийти до Чубовой дочки Оксани . Поки рис будує відьмі кури, вийшов з хати Чуб з кумом не вирішуються, піти ль до дяка, де за варенухою збереться приємне товариство, або з огляду на такий темряви повернутися додому, - і йдуть, залишивши в будинку красуню Оксану, причепурюються перед дзеркалом, за чим і застає її Вакула. Сувора красуня насміхається над ним, нітрохи не зачеплена його ніжними промовами. Розсерджений коваль йде відмикати двері, в яку стукає збився з дороги і втратив кума Чуб, вирішивши з нагоди піднятою чортом хуртовини повернутися додому. Однак голос коваля наводить його на думку, що він потрапив не в свою хату (а в схожу, кульгавого Левченка, до молодої дружини якого, ймовірно, і прийшов коваль), Чуб змінює голос, і сердитий Вакула, надававши стусанів, виганяє його. Побитий Чуб, разочтя, що з власного будинку коваль, отже, пішов, відправляється до його матері, Солохи. Солоха ж, колишня відьмою, повернулася зі своєї подорожі, а з нею прилетів і рис, упустивши в трубі місяць.

Стало ясно, заметіль вщухла, і натовпи колядників висипали на вулиці. Дівчата вдаються до Оксани, і, помітивши на одній з них нові розшиті золотом черевички, Оксана заявляє, що вийде заміж за Вакулу, якщо той принесе їй черевички, «які носить цариця». Між тим риса, разнежівшегося у Солохи, спугівает голова, не пішов до дяка на кутю. Чорт спритно залазить в один з мішків, надісланих серед хати ковалем, але в іншій доводиться незабаром полізти і голові, оскільки до Солохи стукає дяк. Нахвалюючи гідності незрівнянної Солохи, дяк змушений залізти в третій мішок, оскільки є Чуб. Втім, і Чуб лізь туди ж, уникаючи зустрічі з повернулися Вакулою.Доки Солоха пояснюється на городі з прийшов услід козак Свербигуз, Вакула забирає мішки, кинуті посеред хати, і, засмучений сваркою з Оксаною, не помічає їх тяжкості. На вулиці його оточує натовп колядників, і тут Оксана повторює своє знущальне умова. Кинувши все, крім самого малого, мішки посеред дороги, Вакула біжить, і за ним вже повзуть чутки, що він чи то ушкодився в розумі, чи то повісився.

Вакула приходить до запорожця Пузатої Пацюка, який, як подейкують, «трохи схожий на межу».Заставши господаря за поїданням галушок, а потім і вареників, котрі самі лізли Пацюка в рот, Вакула несміливо питає дороги до біса, покладаючись на його допомогу у своєму нещасті.Отримавши туманна відповідь, що чорт у нього за плечима, Вакула біжить від лізе йому в рот скоромного вареника. Передчуваючи легку здобич, рис вискакує з мішка і, сівши на шию коваля, обіцяє йому цієї ж ночі Оксану. Хитрий коваль, вхопивши риса за хвіст і перехрестивши його, стає господарем становища і велить риску везти себе «в Петембург, прямо до цариці».

Знайшовши про ту пору Кузнєцови мішки, дівчата хочуть віднести їх до Оксани, щоб подивитися, що ж наколядував Вакула. Вони йдуть за санками, а Чубов кум, закликавши в підмогу ткача, волочить один з мішків у свою хату. Там за неясне, але спокусливе вміст мішка відбувається бійка за кумів дружиною. У мішку ж виявляються Чуб та дяк. Коли ж Чуб, повернувшись додому, у другому мішку знаходить голову, його прихильність до Солохи сильно зменшується.

Коваль, прискакавши до Петербурга, є до запорожців, проїжджав восени через Диканьку, і, притиснувши в кишені риса, домагається, щоб його взяли на прийом до цариці. Дивуючись розкоші палацу та чудний живопису по стінах, коваль опиняється перед царицею, і, коли запитує вона запорожців, які приїхали просити за свою Січ, «чого ж хочете ви?», Коваль просить у ній царських її черевичків. Зворушена таким простодушністю, Катерина звертає увагу на цей пасаж стоїть віддалік Фонвізіна, а Вакулі дарує черевички, отримавши