чоловіка, наївного романтика, не могла задовольнити її. Нарешті Бельтов визнається Круціферской в любові, говорить, що знає і про її любов до нього; Круціферская відповідає, що належить своєму чоловікові і любить чоловіка. Бельтов недовірливий і глузливий; Круціферская страждає: « Чого хотів цей гордий чоловік від неї? Він хотів торжества ... »Не витримавши, Круціферская кидається в його обійми; побачення перервано появою Крупова.
Вражена Круціферская захворює, чоловік сам майже хворий від страху за неї. Далі слід щоденник Круціферской, де описані події наступного місяця - важка хвороба маленького сина, страждання і Круціферской, і її чоловіка. Вирішення питання: хто винен? - Автор надає читачеві.
Любов до дружини завжди була для Круціферского єдиним змістом його життя; спочатку він намагається приховати своє горе від дружини, пожертвувавши собою для її спокою, але така «протівуестественная чеснота зовсім не по натурі людини». Одного разу на вечірці він дізнається від п'яних товаришів по службі, що його сімейна драма стала міської пліткою; Круціферскій вперше в житті напивається і, прийшовши додому, майже буяє. На наступний день він пояснюється з жінкою, і «вона піднялася в його очах знову так високо, так недосяжно високо», він вірить, що вона ще любить його, але щасливішими від цього Круціферскій не стає, впевнений, що заважає жити коханій жінці.
Розгніваний Крупов звинувачує Бельтова в руйнуванні сім'ї і вимагає виїхати з міста; Бельтов заявляє, що він «не визнає над собою суду», крім суду власної совісті, що сталося було неминуче і що він сам збирається виїхати негайно.
У той же день Бельтов побив на вулиці тростиною чиновника, грубо натякнув йому на його відносини з Круціферской.
Новостав мати в її маєтку, через два тижні Бельтов їде, куди - не сказано.
Круціферская лежить в сухоті; її чоловік п'є. Мати Бельтова переїжджає в місто, щоб ходити за хворою, що любила її сина, і говорити з нею про нього.