Короткий переказ твору Дитинство Теми (Н. Г. Гарін-Михайловський)

Дія відбувається в будинку Карташовим. Глава сімейства - відставний генерал Микола Семенович Карташов. Суворий характер і виправка миколаївського генерала Карташова-старшого дають цілком певний напрям вихованню дітей, серед яких Тема, старший у родині з хлопчиків, виявляється головним «палієм звичайного збудження», а значить, його витівки стають предметом найпильнішої уваги його батька, чинить опір «сентиментальному »вихованню сина,« виробляє »з нього« противну слюнявки ». Проте мати Теми, Аглаїда Василівна, жінка розумна і тонко освічена, дотримується іншого погляду на виховання власного сина. На її думку, будь-які виховні заходи не повинні знищити в дитині людської гідності, перетворювати його в «огаженного звірят», заляканого загрозою тілесних покарань. Восьмирічний Тема, опинившись між двома полюсами розуміння батьківського обов'язку і пояснюючи свої вчинки собі і оточуючим, намагається прогнозувати реакцію кожного з батьків.

Така перша зустріч з героєм, коли він, випадково зламавши улюблена квітка батька, не може чесно зізнатися у своєму вчинку: страх перед жорстокістю батька перевершує довіру до материнської справедливості. У цьому полягає причина всіх подальших «подвигів» героя: немислимий галоп на жеребці Гнідко, розірвана спідниця бонни, розбитий судок і, нарешті, вкрадений цукор - вся «повість сумного дня» - першого дня розповіді, що закінчується для Теми суворим батьківським покаранням. Недобра пам'ять про подібні екзекуція збережеться у Теми на довгі роки. Так, через майже двадцять років випадково опинившись у рідному домі, він згадує місце, де його били, і власне почуття до батька, «вороже, ніколи не мирян».

У цей ранній період для матері Теми важливо те, що, «незважаючи на всю штовханину почуттів» і розмаїття дитячих вражень, що дають привід не тільки до примх, але й до самих необдуманих вчинків, в грудях її сина «сидить гаряче серце». Уважна, але вимоглива любов Аглаїди Василівни знаходить відгук у душі хлопчика, з готовністю розповідає їй історію своїх нещасть. Після щирого визнання і каяття Тема відчуває особливо піднесені почуття, але, перебуваючи в емоційно збудженому стані від перенесених фізичних страждань, наслідком яких стає і подальша хвороба, він проявляє бездумну хоробрість і робить по-справжньому відважний вчинок.

«Нашкодив улюбленець» згадує про свою улюблену песикові Жучка. Дізнавшись від няні, що «якийсь ірод» кинув її в старий колодязь, Тема спочатку уві сні, а потім і наяву рятує свою улюбленицю. Спогади про почуття відрази від зіткнення з «смердючої поверхнею» і «слизовими стінками напівзогнилого зрубу» надовго залишилися в пам'яті Теми. Цей епізод виявиться настільки сильним емоційним враженням, що надалі крізь призму стався з них тієї пам'ятної літньої ночі герой інтерпретує всі найскладніші обставини власного життя (наприклад, в третій частині тетралогії герой захворює на сифіліс - у прощальній записці до матері він порівнює себе з Жучкою, кинутої в колодязь).

Тоді Темін «подвиги» закінчуються крижаним компресом, гарячковим маренням і кількома тижнями важкої хвороби. Однак здоровий організм дитини бере верх - слід одужання, а тепла, по-осінньому примиряє погода створює у героя такий настрій, коли «навколо все те ж», «все радує своєю одноманітністю» і знову є можливість «зажити однієї загальною життям».

Одужання Теми збігається з ще одним важливим, не вважаючи предгімназіческіх очікувань і приготувань, подією. Темі дозволяють відвідувати «найманий двір», пустир, що здавалися в оренду батьком Карташева, де він міг цілими днями «носитися з дітлахами», «віддатися відчуттям життя своїх нових приятелів»: їх ігор у «Дзизі» (вид дзиги), вилазкам на кладовищі і прогулянкам до моря. Так минуло ще два роки привільного життя, і «приспіла гімназія». Тема витримує іспит у перший клас - починаються перші страхи перед «лютим латиністом» і обожнення добродушного вчителя природної історії, виникає гострота перших дружніх переживань. Але поступово емоційний підйом змінюється більш рівним, буденним настроєм, і тягнуться дні, «безбарвні своєю одноманітністю, але і сильні, і безповоротні своїми результатами».

На тлі загальнопізнавальних вражень особливе значення має набуття в особі «доброго і лагідного» однокласника Іванова друга, який виявляється, в порівнянні з Артемом, досить начитаним хлопчиком. Завдяки йому в другому класі Карташов читає Майн Ріда і Гоголя. Однак після неприємної історії Іванова виключають з гімназії, і дружба між ними припиняється: не тільки через відсутність спільних інтересів, а й тому, що Іванов стає свідком легкодухого вчинку свого друга. Для Теми це випробування не закінчується розривом з Івановим: у класі за ним закріплюється репутація «видав», і йому доводиться пережити кілька днів «важкого самотності».

Втім, з Івановим Тема ще зустрінеться у своєму житті, навчаючись у Петербурзі, а між тим у нього з'являються нові приятелі, з якими, сповнений авантюрно-романтичних мрій, він будує плани втечі до Америки, щоб не йти «побитим шляхом вульгарної життя». Приятелі, захоплені будівництвом човни для морського подорожі, виявляють значно меншу запопадливість до навчання. Результатом цього стають негативні оцінки в гімназійному журналі. Тема приховує свої «успіхи» від домашніх, тому подальші події виявляються для них повною несподіванкою. «Америка не вигоріла»; компанія заслужила прізвисько «американців», а тим часом підійшов час іспитів, коли виявилося загальне неробство. Страх провалитися на іспитах породжує у Карташева різні фантазії, серед яких, виявляється думка про «самогубство» за допомогою «ковтання сірників», щасливо і без наслідків закінчилося. Тема здає іспити і переходить в третій клас.

Саме на цей час припадає зближення Теми з батьком, який став м'якшим, ласкавіше і все більш шукав суспільства сім'ї. Перш небагатослівний Карташов-старший розповідає сину про «походах, товаришів, битвах». Але сильний організм Миколи Семеновича починає змінювати йому, і незабаром галасливий і веселий будинок Карташовим