Короткий переказ твору Осінній світло (Джон Гарднер)

Дія роману «Осінній світло» протікає в американській провінції, далеко від великих міст. Тихе життя маленьких селищ, далека на перший погляд від безглуздої метушні і скаженого ритму мегаполісів, не чужа «проклятих» проблем технократичної цивілізації, темних, мерзенних сторін великого бізнесу і великої політики. Герої роману - семідесятітрехлетній фермер Джеймс Пейдж і його сестра Саллі, що живуть в штаті Вермонт у 1976 р. після того, як країна вже відсвяткувала двохсотріччя національної незалежності. У цей рік старому Джеймсу Пейджу стає особливо ясно, що Америка тепер зовсім вже не та, що була раніше, якою вона йому завжди представлялася - країна суворих і чесних людей, які вміють працювати і постояти за себе, що несуть в собі здорове начало, що виходить від землі , від природи. Сам Джеймс був ветераном Другої світової війни, служив в десантно-інженерних військах в Океанії, і тепер кожен рік він одягає свій кашкет і в День ветеранів бере участь у параді в своєму селищі. Він відчуває себе нащадком засновників нації - Вермонтського Хлопців із Зеленої гори. Це вони відстояли Вермонтського землі від нью-йоркських спекулянтів і відбили в англійців-красномундірніков фортеця Тайкондерогу - справжні люди, які вміли битися і вірили у свою долю.

Джеймс - людина старих і строгих правил пуританської моралі, яка складає основу американського способу життя і поступово, як він вважає, поступається місцем аморальності, влади грошей, жадобі красивою і легкого життя. Сучасне покоління в його очах - «свині жирні - мізки курячі, цим задоволення подавай, їм би тільки себе догодити». Люди немов з розуму посходили «з-за паршивих доларів» - вбивають одне одного, торгують собою, сходять з розуму, а тим часом лісове господарство занепадає, фермерам живеться все гірше, люди відвикають працювати руками, як споконвіку, і забувають, що таке чесний і справедливий працю. Ось до чого прийшла Америка через двісті років, вважає Джеймс Пейдж, і в його уяві постають з могил батьки-засновники з запалими очима, в зотлілих синіх мундирах, з заіржавілий мушкетами, щоб відродити Америку і здійснити «нову революцію».

Символом нового часу, який не сприймає старий фермер, стає для нього телевізор, без кінця показує вбивць, гвалтівників, поліцейських, напівголих бабів і всяких довговолосих «психів». Цю пекельну машину притягла з собою його сестра Саллі, коли переїхала жити до дому свого брата. Саллі - така ж норовлива і уперта, як і її брат, але вона дотримується багато в чому інших поглядів, бо довгі роки прожила в місті разом зі своїм чоловіком Горасіо, поки той не помер. Дітей у неї немає. Не можна сказати, що вона схвалює нинішні звичаї, але вірить у зміни на краще і готова міркувати на різні теми, «як завзятий ліберал», чим викликає шалений невдоволення свого брата, у якого власні, виношені життям переконання уживаються з розхожими забобонами. Розкута поведінка молодих не шокує її, бо вона вважає, що своїми витівками вони хочуть привернути увагу до соціальної несправедливості. Вона не вважає телевізор диявольським винаходом і державною зрадою, як її брат, - це її єдиний зв'язок зі світом, з міським життям, до якої вона звикла.

Саллі цілими вечорами просиджує, уткнувшись в екран, поки нарешті Джеймс не витримує і не розстрілює телевізор з дробовика, - він стріляє в той світ, те життя, яке його обдурила і зрадила ідеали минулого. А непокірну стару сестру він заганяє на другий поверх, і вона на знак протесту замикається в спальні, відмовляючись що-небудь робити по будинку. Домашня сварка з «політичним» відтінком - обидва говорять про свободу і посилаються на конституцію Америки - затягується. Родичам і друзям не вдається помирити людей похилого віку, про їх сварці дізнаються всі сусіди і починають давати поради, що робити. Війна розгорається: щоб залякати Саллі, Джеймс підвішує перед її дверима рушницю, правда незаряджена. Вона ж влаштовує небезпечну пастку, зміцнивши над своїми дверима ящик з яблуками, щоб він звалився на голову братикові, якщо той надумає увійти до неї.

Знічев'я Саллі починає читати потрапила їй до рук книжку «Контрабандисти з Стрімчака Загиблих Душ». Це бойовик з інтелектуальною підкладкою про суперництво двох зграй контрабандистів, що займаються торгівлею наркотиками. «Хвора книга, хвора і порочна, як життя в сьогоднішній Америці» - так гласить рекламна анотація, ніби виражаючи суть того світу, який не сприймає Джеймс і від якого нікуди сховатися, навіть якщо знищено телевізор. Дві дійсності як би сходяться разом - в одній люди живуть звичайними працями, радощами, тривогами, спілкуються з природою, вірять в «природну магію, в битву духу проти тяжкості матерію», носять з собою череп гримучої змії від нечистої сили; в іншій - божевільної дійсності урбанізованої Америки - розгорається шалена конкурентна боротьба, і люди одержимі ідеєю наживи, божевільними бажаннями, ілюзіями і страхом. Таким чином, два романи і два способи зображення відображають два життєвих укладу сучасної Америки.

На чолі однієї з банд, у якої налагоджена переправлення марихуани з Мексики в Сан-Франциско, варто капітан Кулак - цинік і філософ, який розмірковує про свободу і влади. Це свого роду ідеолог світу наживи. Інші члени його зграї - «людство в мініатюрі» - представляють різні типи сучасної свідомості: містер Нуль - технократ, що не відбувся Едісон, який уявив, що винахідник може переробити весь світ. Нерассуждающий містер Ангел втілює здорове фізичне початок - він не роздумуючи кидається у воду рятувати намагається покінчити життя