Короткий переказ твору Суть справи (Грем Грін)

Дія відбувається в 1942 р. в Західній Африці, в безіменній британської колонії. Головний герой - заступник начальника поліції столичного міста майор Генрі Скоби, людина непідкупно чесний і від того що славиться невдахою. Начальник поліції збирається подати у відставку, але Скоби, для якого було б логічно стати його наступником, на цю посаду не призначають, а збираються надіслати більш молодого і енергійного людини. Дружина Скоби Луїза засмучена і розчарована. Вона просить чоловіка подати у відставку і поїхати з нею до Південної Африки, але той відмовляється - він занадто звик до цих місць і до того ж не накопичив достатньо коштів для переїзду. День у день дружина стає все дратівливими, і Скоби все важче її виносити. До того ж за Луїзою починає доглядати новий бухгалтер Об'єднаної африканської компанії Уілсон (насправді, як з'ясовується пізніше, секретний агент, покликаний перешкодити незаконному вивозу з країни промислових алмазів). Скоби судорожно намагається збагнути, де ж роздобути грошей, навіть іде в банк, розраховуючи отримати там кредит, але керуючий Робінсон відмовляє йому. Несподівано стає відомо, що в маленькому містечку в глибині країни скоїв самогубство молодої окружний комісар на прізвище Пембертон. Скоби виїжджає на місце події і дізнається, що Пембертон заборгував велику суму сирійця Юсеф. Майор приходить до висновку, що сирієць використовував цей борг є для шантажу, намагаючись змусити Пембертона сприяти переправлення контрабанди. У розмові зі Скоби Юсеф натякає на несприятливі життєві обставини майора і пропонує йому свою дружбу.

У нападі малярії Скоби сниться сон, де підпис «Дикки» під передсмертною запискою Пембертона дивним чином зливається з прізвиськом Тіккі, яке дала Скоби дружина, і загибель двадцятишестирічного окружного комісара містечка Бамбі стає як би прологом до подальшої долі головного героя.

Все, що сталося змушує Скоби вперше зрадити своїм принципам і зайняти у Юсефа гроші під відсотки, щоб відправити дружину до Південної Африки. Таким чином він потрапляє в залежність від сирійця, але той не поспішає звертатися до Скоби за допомогою у своїх справах. Навпаки, він сам пропонує допомогу - в надії позбутися від конкурента, сирійця-католика Талліта, Юсеф підкладає в зоб папугу, що належить вирушає за кордон двоюрідному братові Талліта, алмази, а потім доносить про це Скоби. Алмази знаходять, але Таллі висуває звинувачення, ніби Юсеф дав Скоби хабар. Відчуваючи себе ніяково від того, що попросив у борг, Скоби тим не менш відкидає звинувачення, хоча пізніше для очищення совісті повідомляє начальника поліції про угоду з Юсефом.

Незабаром після від'їзду Луїзи в морі рятують пасажирів затонулого судна, які сорок днів у шлюпках перебували у відкритому морі. Скоби присутня при їх висадки на берег. Всі врятовані сильно виснажені, багато хворих. На очах Скоби помирає дівчинка, нагадуючи йому про смерть власної дев'ятирічної дочки. Серед врятованих знаходиться молода жінка Елен Ролтом, що втратила під час аварії корабля чоловіка, з яким прожила всього місяць. Відчуває гостру жалість до всіх слабких і беззахисних, Скоби особливо схвильований тим, як по-дитячому зворушливо стискає вона альбом для марок, немов у ньому може знайти порятунок. З жалості виростає ніжність, з ніжності - любовний зв'язок, хоча між ним і Елен різниця у тридцять років. Так починається нескінченна ланцюг брехні, яка приводить героя до загибелі. Тим часом над його головою збираються хмари: Уїлсон, який запідозрив його в таємних справах з Юсефом, на довершення до всього стає свідком того, як Скоби о другій годині ночі виходить з дому Елен. Симпатія до дружини Скоби і професійний обов'язок змушують його встановити стеження за майором через слугу Юсефа.

Від самотності і двозначності свого становища Елен влаштовує Скоби сцену. Щоб переконати її у своїх почуттях. Скоби пише їй любовний лист. Його перехоплює Юсеф, який шантажує Скоби, змушуючи передати капітану португальського судна «Есперанса» партію контрабандних алмазів. Скоби все більше заплутується у своїй брехні.

У цей момент з Південної Африки повертається дружина. Вона змушує Скоби піти разом з нею до причастя. Для цього Скоби повинен сповідатися. Але він дуже любить Елен, щоб брехати Богу, ніби кається у скоєному і готовий кинути її, тому на сповіді не отримує відпущення гріхів. Причастя стає для нього важким випробуванням: він змушений причащатися, не покаявшись у смертному гріху, аби заспокоїти дружину, і тим самим робить ще один смертний гріх. Герой розривається між почуттям відповідальності перед дружиною, жалістю і любов'ю до Елен і страхом перед вічними муками. Він відчуває, що приносить муки всім, хто його оточує, і починає готувати собі шлях до відступу. І тут він дізнається, що його все-таки призначають начальником поліції. Але він вже надто заплутався. Йому починає здаватися, що за ним шпигує відданий слуга Алі, який прослужив у нього п'ятнадцять років. Алі стає свідком побачення Скоби з Елен; він присутній у кімнаті, коли слуга Юсефа приносить у дар Скоби алмаз, і Скоби вирішується на відчайдушний крок. Він іде в контору Юсефа, розташовану в населеному кримінальниками районі пристані, і розповідає сирійця про свої підозри. Юсеф викликає Алі до себе, нібито у справі, і велить одному зі своїх людей його вбити.

Смерть Алі, передбачувана і все одно несподівана, стає останньою краплею, яка змушує Скоби прийняти остаточне рішення. Він йде