Короткий переказ твору Незабутня (Івлін Во)

В один нестерпно жаркий вечір у будинок Френсіса Хінзлі в Голлівуді приходить сер Емброуз Еберкромбі і застає господаря, сценариста компанії «Мегаполітен пікчерз», разом з його молодим одним і поетом Денісом Барлоу за склянкою віскі. Всі троє англійці, а англійці, на думку сера Еберкомбі, тут, в Америці, повинні триматися разом і не опускатися нижче певного рівня, тобто не погоджуватися на роботу, яка не відповідає їх положенню в тутешньому суспільстві. Деніс ж, у якого недавно закінчився контракт з однією з кіностудій, поступив на службу в похоронну контору для тварин під назвою «Угіддя кращого світу», що всіма англійцями Голлівуду було сприйнято як ганебний крок.

У сера Френсіса останнім часом справи йшли теж не блискуче. Незабаром він дізнається, що і його термін на студії підійшов до кінця: його звільнили. З відчаю він кінчає життя самогубством. Деніс, який проживає разом з сером Френсісом, прийшовши одного разу додому, застає того повішеним, і йому доводиться зайнятися процедурою поховання. Заради цієї мети він відправляється в «шелестить дол», солідну похоронну компанію з незліченною персоналом, величезним меморіальним парком і де панує атмосфера умиротворення і благопрілічія. Деніс з суто професійним інтересом користується наданою йому можливістю під керівництвом морг-провідниці оглянути будівлю компанії, з якою його власна контора в деякому сенсі змагається, і ознайомитися з усіма послугами, наданими небіжчикам, або «Незабутній», як їх тут називають, при переході в інший світ. Там же він бачить молоденьку косметичку, Еме Танатогенос, яка провела на нього враження, яка запевняє Деніса, що завдяки вмілим рукам і таланту містера Джойбоя, начальника бальзамировщиков, зовнішній вигляд його друга буде більш ніж гідним. Трохи пізніше Деніс випадково зустрічається з Еме в меморіальному парку, куди прийшов, щоб скласти оду покійному, замовлену йому для похорону. Деніс поет, і ще в Англії під час війни у нього вийшла книжка віршів, що мала гучний успіх.

Молоді люди починають зустрічатися, і через півтора місяці справа у них доходить до заручин. Містер Джойбой, що представляє собою втілення найдосконаліших професійних манер і користується романтичним успіхом у працюючих в «шелестке частці» дівчат, теж небайдужий до Еме. Він ніколи не говорив їй відкрито про свою симпатію, але висловлює свої почуття за допомогою небіжчиків. До Еме з його рук вони завжди потрапляють з блаженно-дитячою посмішкою на вустах, від чого інші косметички навіть ревнують. Одного разу він повідомляє їй, що її, ймовірно, очікує підвищення і перехід на роботу бальзаміровщіци. З цього приводу містер Джойбой запрошує Еме на вечерю до себе додому, де він проживає з «матусі» і її старим облізлим папугою. Прийом не здається Еме занадто привітним, і вона користується першою ж можливістю, щоб звідти втекти.

Після того як містер Джойбой дізнається про заручини Еме, всі небіжчики, які потрапляють до неї в руки, набувають трагічно-сумне вираження. Знаючи про те, що наречений дівчини щодня пише їй вірші, містер Джойбой з її дозволу показує їх одному літератору і з'ясовує, що всі вони належать перу класичних англійських поетів, про що й повідомляє Еме. Крім того, незабаром у матері містера Джойбоя вмирає папуга. Приїхавши в «Угіддя кращого світу», він зустрічає там Деніса, який приховував від Еме місце своєї роботи і запевняв, що готується стати священиком Вільної церкви. Робив він це тому, що його контора стоїть на дещо по рядків нижче «шелестке долу» і про ній Еме неодноразово відгукувалася зі зневагою.

Зіткнувшись з обманом, Еме приймає рішення порвати з Денісом і призначити дату весілля з містером Джойбоем. Про всі свої переживання і труднощі в особистому житті Еме регулярно пише в редакцію однієї з газет, якомусь популярному духовному наставнику, якому в газеті відведена щоденна рубрика під назвою «Мудрість Гуру браміна». Гуру Брамін - це двоє чоловіків, які відповідають на листи кореспондентів. Один з них, містер Непотріб, відповідає на них не на газетній шпальті, а в особистому кореспонденції. Незабаром після того як Деніс дізнається про нову заручини Еме, він зустрічається з дівчиною і переконує її, що вона не має права порушувати дану йому перш клятву. Його слова, несподівано для самого Деніса, виробляють на дівчину сильне враження. Прийшовши додому, вона терміново по телефону розшукує містера мотлоху, в цей же день звільненого через пияцтво, і просить його допомогти порадою. Містер Непотріб, сам перебуваючи не в найкращому настрої, радить Еме, вже встигла набриднути йому своїми листами, зістрибнути з даху. У цей же вечір вона безуспішно намагається викликати до себе містера Джойбоя, який називає її «роднулей-детулей», але приїхати не може, тому що у його «Матусі» свято - вона купила нового папугу. Еме вночі виходить з дому, направляється в «шелестить дол» і там, абсолютно не бажаючи помститися містерові Джойбою, випадково опиняється саме на його столі і робить собі ін'єкцію ціаністого калію.

Вранці, прийшовши на роботу, містер Джойбой виявляє у себе на столі труп своєї нареченої і ховає його в холодильник, щоб нікому не стало про неї відомо. Він відправляється до Деніс і просить його про допомогу. Деніс пропонує кремувати Еме в «угіддя кращого світу», а зникнення дівчини, у якої до того ж немає батьків, пояснити тим, що вона втекла з колишнім нареченим в Європу.

Сер