Короткий переказ твору Історія абдерітов (Крістоф Мартін Віланд)

Дія відбувається в давньогрецькому місті Абдера. Це місто, розташований у Фракії, прославився в історії людства дурістю своїх жителів, так само як німецьке місто Шільда або швейцарське місто Лаленбург.

Єдиним розсудливим людиною в Абдери є філософ Демокріт. Він родом з цього міста. Батько його помер, коли Демокріту було двадцять років. Він залишив йому пристойну спадщину, яке син вжив на подорожі по всьому світу. Повернувшись в рідне місто після двадцятирічного відсутності, Демокріт, на превеликий жаль жителів Абдери, усамітнюється, замість того щоб розповісти їм про свої мандри. Йому чужі хитромудрі міркування про походження світу, філософ намагається спочатку дізнатися причину і будова простих речей, які оточують людину в повсякденному житті.

Демокрит у своєму відокремленому житло займається природничонауковими дослідами, які жителями Абдери сприймаються як чаклунство. Бажаючи посміятися над співвітчизниками, Демокріт «визнається», що може випробувати вірність дружини чоловікові. Для цього потрібно покласти жінці на ліву груди під час сну мову живої жаби, тоді вона розповість про свої перелюбу.Всі абдерітскіе чоловіки почали ловити земноводних, щоб перевірити чесність своїх дружин. І навіть коли виявляється, що всі без винятку абдерітскіе дружини вірні своїм чоловікам, нікому не приходить в голову, як спритно зіграв на їх наївності Демокріт.

Скориставшись тим, що погляди філософа не знаходять розуміння у оточуючих, один з його родичів хоче довести, що Демокріт божевільний. Це дасть йому право взяти над хворою людиною опіку і заволодіти його спадщиною. Спочатку звинувачення родича будується на тому, що в місті, де жаби користуються особливим шануванням, філософ ловить їх і проводить над ними свої досліди. Головним обвинувачем проти Демокріта виступає архіжрец богині Лето. Дізнавшись про це, відповідач посилає Верховний жрець до вечері в подарунок павича, начиненого золотими монетами. Жадібний служитель культу знімає підозру з Демокріта, але родич не заспокоюється.Нарешті справа доходить до того, що суд викликає для медичної експертизи в Абдери Гіппократа, Великий лікар прибуває в місто, він зустрічається з Демокрітом і оголошує, що той - єдина людина в Абдери, якого можна вважати цілком здоровим.

Одне з основних захоплень абдерітов - це театр. Однак п'єси, які ставляться на сцені театру, музичний супровід і гра акторів доводять абсолютну відсутність смаку у абдерітов. Для них всі п'єси хороші, а гра акторів тим вправнішим, ніж вона менш природна.

Одного разу в театрі Абдери давали «Андромеду» Евріпіда під музичний супровід композитора Грілло. На представленні серед глядачів випадково опинився Евріпід, який по дорозі до столиці Македонії Пеллу вирішив відвідати республіку, «таких відому дотепністю своїх громадян». Всі були вкрай здивовані, коли іноземцю не сподобалася п'єса, а особливо музика, яка, на його думку, абсолютно не відповідає задуму поета. Евріпіда звинувачують, що він на себе багато бере, тоді йому доводиться зізнатися, що він і є автор трагедії. Йому не вірять і навіть порівнюють з бюстом поета, який встановлений над входом в абдерітскій національний театр, але врешті-решт приймають як дорогого гостя, показують місто і умовляють дати подання на сцені їх театру. Евріпід ставить разом зі своєю трупою «Андромеду», музику до якої він теж склав сам. Спочатку абдеріти були розчаровані: замість звичних штучних страждань героїв і гучних криків на сцені все відбувалося, як у звичайному житті, музика була спокійною і гармоніювала з текстом.Представлення настільки сильно подіяло на уяву глядачів, що на наступний день вся Абдера заговорила ямбами з трагедії.

У четвертій книзі "Історії ..« описується судовий процес про тінь осла. Зубодерів на ім'я Струтіон, у якого ожеребилася ослиця, наймає осла, щоб поїхати в інше місто. Погонич осла супроводжує його в дорозі. По дорозі зубодерів стає жарко, а так як крутому не було ні деревця, він злазить з осла, і сідає в його тінь. Господар осла вимагає з Струтіона додаткову плату за тінь тварини, той же вважає, що «він буде тричі ослом, якщо це зробить». Погонич повертається в Абдери і подає на зубодерів до суду. Починається тривала тяганина. Поступово все місто втягується у судовий розгляд і поділяється на дві партії: партію «тіней», що підтримують зубодерів, і партію «ослів», що підтримують погонича.

На засіданні Великої ради, до якої входить чотири сотні людей, присутні майже всі жителі Абдери.Виступають представники обох сторін. Нарешті, коли пристрасті досягають межі і вже ніхто не розуміє, чому настільки проста справа стало нерозв'язним, на вулиці міста з'являється осів. До цього він весь час стояв у міській стайні. Народ, побачивши причину став загальним нещастя, кидається на бідну тварину і розриває його на друзки. Обидві сторони погоджуються з тим, що справа вичерпана. Ослу ж вирішено поставити пам'ятник, який повинен служити нагадуванням всім, «як легко може загинути квітуча республіка з-за тіні осла».

Після знаменитого судового процесу в житті Абдери спочатку архіжрец Ясона Агатірс, а за ним і всі громадяни республіки починають посилено розводити жаб, які вважаються в місті священними тваринами. Незабаром Абдера разом з прилеглими до неї областями перетворюється на суцільний жаб'ячий ставок. Коли це надмірна кількість жаб було нарешті відмічено, то суд міста приймає рішення зменшити їх кількість. Однак ніхто не знає, як це зробити, спосіб ж, запропонований Академією Абдери - вживати жаб у пишу, - у багатьох викликає заперечення. Поки справа знаходилася в обговоренні, місто наповнили величезні полчища щурів і мишей. Жителі залишають рідні місця, несучи з собою священне золоте руно з храму Ясона. На цьому закінчується історія знаменитої республіки. Жителі її переселилися