Короткий переказ твору Біг (Михайло Булгаков)

Сон 1 (Північна Таврія, жовтень 1920 р.)

У келії монастирської церкви йде розмова. Тільки що прийшли будьонівці і перевірили документи. Голубков, молодий пітерський інтелігент, дивується, звідки взялися червоні, коли місцевість в руках білих. Барабанчікова, вагітна, що лежить тут же, пояснює, що генерал, якому надіслали депешу про те, що червоні в тилу, відклав розшифровку. На питання, де штаб генерала Чарноти, Барабанчікова не дає прямої відповіді. Серафима Корзухіна, молода петербурзька дама, яка біжить разом з Голубкова до Криму, щоб зустрітися з чоловіком, пропонує викликати акушерку, але мадам відмовляється. Чути цокіт копит і голос білого командира де Брізар. Дізнавшись його, Барабанчікова скидає ганчір'я і постає у вигляді генерала Чарноти. Він пояснює де Брізар і вбігла похідної дружині Люська, що його друг барабанчика в поспіху дав йому документи не свої, а вагітної дружини. Чарнота пропонує план втечі. Тут у Серафими починається жар - це тиф. Голубков веде Серафиму в бідарку. Всі їдуть.

Сон 2 (Крим, початок листопада 1920 р.)

Зал станції перетворений в штаб білих. Там, де був буфет, сидить генерал Хлудов. Він чимось хворий, смикається. Корзухин, товариш міністра торгівлі, чоловік Серафими, просить проштовхнути до Севастополя вагони з цінним хутровим товаром. Хлудов наказує спалити ці склади. Корзухин запитує про становище на фронті. Хлудов шипить, що червоні завтра будуть тут. Корзухин дякує і йде. З'являється конвой, за ним - білий головнокомандуючий і архієпископ Африкан. Хлудов повідомляє головкома, що більшовики в Криму. Африкан молиться, але Хлудов вважає, що Бог відступився від білих. Головком йде. Вбігає Серафима, за нею - Голубков та вістовий Чарноти Крапілін. Серафима кричить, що Хлудов нічого не робить, а лише вішає. Штабні шепочуть, що це - комуністка. Голубков говорить, що вона марить, у неї тиф. Хлудов кличе Корзухіна, але той, відчувши пастку, відрікається від Серафими. Серафиму і Голубкова відводять, а Крапілін в забутті називає Хлудова світовим звіром і говорить про війну, якої Хлудов не знає. Він заперечує, що ходив на Чонгар і поранений там двічі. Крапілін, прокинувшись, молить про помилування, але Хлудов наказує повісити його за те, що «почав добре, скінчив погано».

Сон 3 (Крим, початок листопада 1920 р.)

Начальник контррозвідки Тихий, погрожуючи смертоносною голкою, змушує Голубкова показати, що Серафима Корзухіна полягає в компартії і приїхала з метою пропаганди. Змусило написати показання, Тихий відпускає його. Службовець контррозвідки Скунскій оцінює, що Корзухин дасть 10 000 доларів, щоб відкупитися. Тихий показує, що частка Скунского - 2000. Вводять Серафиму, вона в спеку. Тихий дає їй свідчення. За вікном з музикою йде кіннота Чарноти. Серафима, прочитавши папір, вибиває ліктем віконне скло і кличе на допомогу Чарноту. Він вбігає і з револьвером відстоює Серафиму.

Сон 4 (Крим, початок листопада 1920 р.)

Головком каже, що вже рік Хлудов прикриває свою ненависть до нього. Хлудов зізнається, що він ненавидить головкому за те, що його втягнули в це, що не можна працювати, знаючи, що все марно. Головком йде. Хлудов один говорить з привидом, хоче його роздавити ... Входить Голубков, він прийшов скаржитися на злочин, скоєний Хлудовим. Той обертається. Голубков в паніці. Він прийшов розповісти головкому про арешт Серафими і хоче дізнатися її долю. Хлудов просить осавула доставити її до палацу, якщо вона не розстріляна. Голубков в жаху від цих слів. Хлудов виправдовується перед привидом-вістовим і просить його залишити його душу. На питання Хлудова, хто йому Серафима, Голубков відповідає, що вона - випадкова зустрічна, але він любить її. Хлудов говорить, що її розстріляли. Голубков в сказі, Хлудов кидає йому револьвер і каже комусь, що душа його двоїться. Входить осавул з доповіддю, що Серафима жива, але сьогодні Чарнота зі зброєю відбив її і відвіз до Константинополя. Хлудова чекають на кораблі. Голубков просить взяти його до Константинополя, Хлудов хворий, говорить з вістовим, вони йдуть. Тьма.

Сон 5 (Константинополь, літо 1921 р.)

Вулиця Константинополя. Висить реклама перегонів тарганів. Чарнота, що випив і похмурий, підходить до каси тарганів і хоче поставити в кредит, але Артур, «тарганів цар», відмовляє йому. Чарнота тужить, згадує Росію. Він продає за 2 ліри 50 піастрів срібні газирями і ящик своїх іграшок, ставить всі отримані гроші на фаворита яничара. Збирається народ. Таргани, що живуть у ящику «під наглядом професора», біжать із паперовими наїзниками. Крик: «Яничар збоїть!» Виявляється, Артур обпоїв таргана. Всі ставили на Яничари кидаються на Артура, той кличе поліцію. Повія-красуня підбадьорює італійців, які б'ють англійців, які ставили на іншого таргана. Тьма.

Сон 6 (Константинополь, літо 1921 р.)

Чарнота свариться з Люсею, бреше їй, що ящик і газирями вкрали, вона розуміє, що Чарнота гроші програв, і зізнається, що вона - повія. Вона дорікає йому, що він, генерал, розгромив контррозвідку і змушений був з армії бігти, а тепер бідує. Чарнота заперечує: він врятував Серафиму від загибелі. Люся дорікає в бездіяльності Серафиму і йде до хати. У двір входить Голубков, грає на шарманці. Чарнота запевняє його, що Серафима жива, і пояснює, що вона пішла на панель. Приходить Серафима з греком, обвішаним покупками. Голубков та Чарнота кидаються на нього, він тікає. Голубков говорить Серафимі про любов, але вона йде зі словами, що загине одна. Що вийшла Люся хоче відкрити згорток