Через кілька днів рана Олексія запалюється, а крім того, у нього висипний тиф: висока температура, марення. За висновком консиліуму, хворий безнадійний, 22 грудня починається агонія. Олена замикається в спальні і пристрасно молиться Пресвятої Богородиці, благаючи врятувати брата від смерті. «Нехай Сергій не повертається, - шепоче вона, - але цього смертю не карай». На подив чергував при ньому лікаря, Олексій приходить до тями - криза минула.

Через півтора місяця остаточно одужав Олексій вирушає до Юлії Рейсі, яка врятувала його від смерті, і дарує їй браслет своєї покійної матері. Олексій просить у Юлії дозволу бувати в неї. Пішовши від Юлії, він зустрічає Миколку, що повертається від Ірини Най-Турс.

Олена отримує листа від подруги з Варшави, в якому та повідомляє їй про майбутнє одруження Тальберга на їх спільної знайомої. Олена, ридаючи, згадує свою молитву.

У ніч з 2 на 3 лютого починається вихід петлюрівських військ з Міста. Чути гуркіт гармат більшовиків, що підійшли до Міста.