pillars, the well- ordered offices, though all upon the diminutive scale proper to a mere cottage, bespeak an amount of elegant comfort within, that might serve for a palace. This indication is not without warrant; for, within it is a house of refinement and luxury, Rich colours, excellently blended, meet the eye at every turn." [3, 435-436]. "The second home is on the other side of London, near to where the busy great north road of bygone days is silent and almost deserted, except, by way farers who toil along on foot. It is a poor, small house, barely and sparely furnished, but very clean; and there is even an attempt to decorate it, shown in the homely flowers trained about the porch and in the narrow garden" [3, 436-437].
У розділі "Контрасти" оповідач використовує також прийом ретардації. Оповідь про будинки братів Турботів, яка займає кілька абзаців, передує нашому знайомству з власниками помешкань: "Turn we our eyes upon two homes; not lying side by side, but wide apart, though both within easy range and reach of the great city of London." [3, 435]. І лише після цього надається пояснення: "It is Mr Carker the manager who sits in the easy-chair" [3, 436]. Зацікавленість читача у тому, про що йдеться, від такої затримки значно посилюється.
Графони вдало відображають особливості вимови персонажів: "The very tall young man is conscious of this failing in himself; and informs his comrade that it's his "exciseman". The very tall toung man would say excitement, but his speech is hazy" [3, 405]; "And he runs awa-a-a-ay!" cried Mrs MacStinger" [3, 514] Графічними засобами передаються і елементи розмовної лексики: "Never mind'em, uncle" [3, 40], "How d'ye do, Miss Dombey?" [3, 233], "Here is a certain craft. 'a-going to put out on a certain voyage" [3, 216], "Your pa's a-going off, Miss Floy" [3, 236], "Cup'en Cuttle is my name" [3, 425], "Wal'r" [3, 407].
Відмічається також виділення автором слів курсивом та написання останніх великими літерами: "Wal'r! Husband! THAT?" [3, 658], "When we do get a rich City fellow into family, let us show him some attention; let us do something for him" [3, 409], за допомогою чого передається необхідна інтонація, робиться логічний наголос тощо.
Важлива деталь - імена і прізвища персонажів твору. Не випадково Діккенс називає Соломона Джілса "chock full o'science" [3, 734]. Його ім'я - це не тільки власна назва, а й загальний іменник зі значенням "мудрець". Прізвище Сюзанни - Ніппер - означає "крихітка", "малюк". Так можна назвати лише ту людину, до якої ставишся позитивно, з ніжністю. Прізвище годувальниці Поля, яке дав їй містер Домбі - Річардс, можна пов'язати зі словом "rich" - "багатий", "родючий". Але багатство героїні - у п'ятьох дітях, в яких вона вкладала всю душу. З чоловіком місіс Річардс жила теж у любові й злагоді. Прізвище міс Токс може походити від англійського "toxic" - отруйний, токсичний; "toxin" - "отрута". А подруга міс Токс носить прізвище Чік, що в перекладі означає "ціпочка". Місіс Ск'ютон (Skewton) має в своєму прізвищі частину "skew" - "косий, асиметричний". Прізвище управителя Турбота, безперечно, походить від "Carking care" - "томляча турбота".
Історичним фоном і середовищем осмислення Діккенсом прийомів стилістичної побудови роману, як бачимо, був доволі широкий контекст літературної мови і її стилів, розмовної мови і її розгалужень. Переважає при цьому автологічна лексика. Намагання відтворити дійсність економними художніми засобами не виключає, однак, використання багатьох джерел мови (фольклор, міфи, легенди). Чималу групу становить розмовно-побутова лексика, просторіччя. Принцип індивідуалізації вимагав також від автора звернення до металогічної лексики. Письменник майстерно наповнив полотно роману стилістичними фігурами всіх рівнів, оживив тим самим мову твору, додав їй емоційності. Цілком зрозуміло, що ідейно-тематичні завдання Діккенса знайшли відповідне втілення у досконалій формі твору.
Список використаної літератури
Ивашева В.В. Творчество Ч.Диккенса. - М.: Наука, 1974. - 408 с.
Катарский И.М. Ч.Диккенс. - М.: Просвещение, 1970. - 217 с.
Dickens Charles. Dombey and Son. - Hertfordshire: Wordsworth Uassics, 2002. - 817 p.
The author of the given article deals with stylistic peculiarities of Ch.Dickens' novel "Dombey and Son" from the point of lexical (metaphor, metonymy, periphrasis, personification, euphemism, oxymoron, apothem, zeugma, allusion), syntactic (rhetorical questions, rhetorical addressing, repetition, contrasting, retardation),photographic (graphones, text's italicizing) means.
Key words: stylistic, novel, context, individualization, form, structure, method, analysis.