Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 821

УДК 821.111-71.09

Литвинюк О.М.

"ВОЛОДАР МУХ" ВІЛЬЯМА ГОЛДІНГА ТА "ВОЛОДАРКА КАМІННЯ"

ЕММИ ТЕННАНТ

У статті йдеться про особливості переосмислення традиційного мотиву у романах В. Голдінга "Володар мух" та Емми Теннант "Володарка каміння" в компаративному аспекті. У творах відбувається семантична переактуалізація відомої колізії, автори створюють нові варіантиробінзонад.

Ключові слова: традиційний мотив, робінзонада, антиробінзонада, антиутопія.

Існування і нова поява критичних робіт про ХХ ст. як літературну епоху свідчать, що цей процес є складним та багатогранним, який ще не вичерпаний. Ведуться дискусії щодо художніх методів і напрямків, оперування термінологічним апаратом (реалізм, модернізм) [2, 75]. Неоднозначне трактування понять "реалізм" і "модернізм" зводилося в цілому до опису одного і того ж літературного феномену тільки із знаком "плюс" та "мінус".

Кожне окремо взятий літературний твір варто розглядати як кільце ланцюжка, яке виявляє різноманітні зв'язки: воно є одночасно породженням реальності і частиною загального культурного надбання та результатом накопичення загальнолюдської пам'яті. Будь-який витвір мистецтва поряд з належністю до сучасності узагальнює досвід попередніх епох та потенційно містить зв'язки із надбанням майбутнього. Образно кажучи літературний твір по відношенню до всього існуючого літературного надбання поєднує в собі триєдину функцію, яку можна виразити так: "батько-син- внук" у сімейних відношеннях. Так модернізм, який прагнув заперечити реалізм, сам став об'єктом відторгнення для постмодернізму. Тобто літературну історію ХХ ст. слід розглядати не як поле непримиримої боротьби напрямків та стилів, а як арену складних взаємозв'язків.

У своєму першому романі "Володар мух" (1954) Вільям Голдінг розпочав, а в наступних творах продовжив, досліджувати сумну правду про людину та її природу, йому вдалося досягти гарних результатів, про що свідчить те, що його роман входить у сотню найбільш читаних книг сьогодення [7]. Його роман-притча показує те, що називається кінцем невинності всього людства, викриває темну сторону людського серця. Голдінг розвиває цю тему за аналогією втрати земного раю (Біблійна історія походження гріха в Едемському саду). Під час війни група англійських школярів потрапила на великий райський безлюдний острів, і намагається жити за законами цивілізації. Та раптом школярі відвертаються від неї, стають дикунами, здійснюють убивства, потрапляють під владу алегоричного "Володаря мух" - назва диявола. Натомість, щоб показати оптимістичну картину ідеального світу, Голдінг змальовує песимістичну картину зовсім не досконалого всесвіту [5]. Роман також переглядає міф про безлюдний острів, започаткований у "Робінзоні Крузо" (1719) Даніеля Дефо та продовженого в "Кораловому острові" Р. М. Баллантайна (1857), які стверджують, що індивід або кілька індивідів можуть зберегти свою людяність, гуманність у нецивілізованому середовищі тільки завдяки своїй внутрішній доброті та доброчесності [6]. Роман Голдінга показує зовсім протилежну картину. Автор твору "Володар мух" керується ідеєю, що людина є ницим створінням, протиставляючи Романтичне твердження, що людська істота благородна по своїй суті навіть поза межами цивілізації, Голдінг стверджує, що зло є спадковим у ній, цю страшну силу ми повинні розпізнавати та контролювати.

Емма (Крістіна) Теннант, відома також під псевдонімом Крістіна Айді, народилася в 1937 році в Лондоні. Закінчила школу Святого Павла для дівчаток, здобула кар'єру кореспондента, працювала видавцем у різних журналах та видавництвах, є автором численних романів, коротких історій, п'єс, телесценарію "Дитина Франкінштейна" ("Frankenstein's Baby") (1990), історій для дітей та інших публіцистичних творів.

На початку 1970-х років у віці тридцяти з лишком Емма Теннант стала плодовитим новелістом і утвердилася як одна із провідних англійських представників "нової літератури". Але це не означало, що вона наслідувала французьких нових романтиків, чи американських пост модерністів, хоч її твори, безперечно, містять запозичення методів та стилів деяких із них. Емма Теннант також застосовує пародію та переписування, її цікавить літературність літератури, вона використовує деякі методи наукової літератури, застосовує можливості жанрових зміщень та мутацій, особливо поєднуючи реалізм та фантастику. Незважаючи на ці видозміни читач легко може провести паралелі, здогадатися про першоджерело, віднайти традиційний мотив, та варто зазначити, що її твори високо індивідуальні, інтимні, навіть гіперчуттєві, це спроба створити оригінальний тип високо уявної літератури. Її творча спадщина є взірцем переосмислення різних традиційних сюжетів, образів, мотивів різних генетичних груп.

Так, наприклад, в одному з її перших романів "Час розколу" ("The Time of Crack") (1973) спостережливий читач проведе паралелі з антиутопіями Г.Уельса "Звільнений світ" (1914) і "1984" Дж.Оруела, а "Аліса упала" ("Alice Fell") (1980) є переробкою міфу про Персефону у рамках сучасного англійського суспільства в стані нестабільності, перевороту, це найбільш честолюбний уявний трюк навіть якщо символізм та архетипічні характеристики є занадто нав'язливими. Емма Теннант дає своє переосмислення міфу про Едіпа на підґрунті фрейдизму в романі "Володарка каміння" ("Queen of Stones") (1982). "Пригоди Робіни насамоті" ("The Adventures of Robina, by Herself") (1986) - це легкий для сприймання твір з шахрайськими настроями, але стилістично є одним із найбільш майстерних виконань, яскравим прикладом утвердження літературної переробки, де авторка, звертаючись до традиційного сюжету робінзонади, змінюючи стать оповідача, дає своє переосмислення та розуміння ідіоми Дефо. У новелі "Погана сестра" ("The Bad Sister") (1978) Е. Теннант робить спробу перепису літературного шедевру Джона Хога "Сповідь прощеного грішника" ("Confessions of a Justified Sinner") (1824), де вона також змінює стать героїв (головні персонажі: Джейн та її


Сторінки: 1 2 3