УДК 373. 5. 016:821. 161.2 - 1

Продай В.М.

Орининська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО У 10 КЛАСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

У статті з'ясовуються особливості вивчення творчості Максима Рильського у 10 класі загальноосвітньої школи. Увага акцентується на морально-засадничих цінностях творчого доробку поета, осмислюється його роль у вихованні активної життєвої позиції старшокласників.

Ключові слова: неокласицизм, неокласики, українська література.

На вивчення життя і творчості Максима Рильського у 10 класі загальноосвітньої школи відводиться дві години. Спланувати їх доцільно в такий приблизно спосіб. Перший урок присвячується вивченню життєвого шляху, ознайомлення з творчістю поета, зокрема з лірикою раннього періоду. На цьому ж уроці формується поняття про український неокласицизм та українських неокласиків. На другому уроці розглядається творчість М.Рильського воєнного та післявоєнного періодів, аналізується поезія «Слово про рідну матір».

Уроки, присвячені вивченню життя і творчості М. Рильського, можна провести по-різному. Але на них треба досягти головної мети: показати поета як неповторну особистість, домогтись, щоб учні глибоко усвідомили його творчість.

В ході уроку використовуємо технічні засоби. На мультимедійній дошці виводимо фото поета, дати народження і смерті, назви збірок, визначення терміна «неокласицизм».

Щоб плідно використати час, потрібна чимала попередня підготовка. Так перший урок розпочинаємо із повідомлень учнів про життя і творчість письменника.

Опираючись на досвід вчителів-методистів, використовуємо опорний план:

Характеристика епохи, в яку жив письменник.

Сім'я, оточення, в якому він зростав.

Портрет письменника. Світогляд, риси характеру.

Освіта.

Життєві віхи біографії.

Люди, з якими спілкувався, дружив.

Естетичний ідеал письменника.

Головні збірки, твори.

Громадська діяльність письменника.

Значення життя і творчості письменника для його сучасників та для нашого часу.

Узагальнюючи учнівські відповіді, словесник доповнює їх наступною інформацією. У 20-х роках під час

нетривалої епохи українізації в середовищі молодої творчої інтелігенції з'явилося багато літературних угруповань різного світоглядного спрямування. До одного з них увійшов М. Рильський. «П'ятірне гроно неокласиків» - так називали митців, які не залишили програмного документа, проте відомі їхні творчі принципи: орієнтація на класичне мистецтво, засвоєння здобутків світової культури, пошук модерного українського мистецтва, постійне урізноманітнення художніх засобів, тяжіння до строгих віршованих форм.

Вчитель розповідає, що неокласиками називали тих поетів і критиків, які групувалися навколо журналу «Книгар» (1918-1920), а пізніше - біля київського видавництва «Слово». Сюди входили М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Ю. Клен (Освальд Бурхардт) і, звичайно, Максим Рильський, які прагнули підняти престиж художнього слова, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці, негативно ставились до політизації мистецтва.

Рильський недаремно приєднався до неокласиків, він був віртуозом-версифікатором (тобто досконало опанував техніку віршування), писав сонети, рондо, терцини, катрени, секстини, використовував різні види римування. Варто навести приклади різноманітної строфіки у творчості Максима Рильського.

Але і в той час головним для поета був зміст твору - добро, любов і краса. Вражає відвага і впертість М.Рильського, який захищав незалежність поета, аж доки його не заарештували. Цей арешт означав не поразку, а перемогу поета. За яких 8-10 років в умовах терору ЧК-ГПУ-НКВД, під постійним обстрілом і погрозами, поет встиг створити 10 книжок ліричних і ліро-епічних творів і кілька книжок поетичних перекладів. Його товариші- неокласики, за винятком Юрія Клена, були репресовані і загинули в концтаборах.

Прагнучи викликати емоційний відгук на повідомлення про письменника, вчитель може запитати в учнів:

Що саме запам'яталось вам з біографії поета? Яким він постав перед вами?

Чим був схвильований? Що утверджував, що захищав у своєму житті?

Які переконання поета найближчі вам?

Епіграфом до вивчення творчості митця можна використати рядки: Читачу! Вглибися у те, Чим я свою пісню зогрів, І може, почуєш ти щось,

Що більше од звуків і слів. Побачиш ти в пісні моїй Луну своїх власних надій... Читачу! Поглянь, усміхнись: Я твій, я не вмер, я живий! [2, ст. 229]

У вступній бесіді вчитель наголосить, що ім'я М. Рильського утвердилося у свідомості багатьох поколінь як ім'я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох.

Одним із етапів уроку може бути літературна вікторина: за наведеною цитатою учні пригадують вірші, які вчили раніше. Далі іде розгляд поезій зі збірки поета-початківця «На білих островах» (1910).

Поезія «Яблука доспіли» (1911-1918) піддається повному аналізу.

Опрацюванню поезії «Шопен» (1934) передує фронтальна бесіда з учнями (бажано на фоні музики) про вплив музики на людину та її почуття, про емоції, що викликає вальс Шопена.

Як випереджальне завдання один із учнів зачитує повідомлення про Фредеріка Шопена. Після виразного читання поезії вчитель звертає увагу учнів на такі вузлові питання:

Про що йдеться у першій строфі вірша?

Опишіть картину, яка виникла в ліричного героя під впливом музики Шопена.

Які почуття переповнюють душу героя, які слова, тричі повторені це підтверджують?

Твір завершується уявним звертанням ліричного героя до композитора. Поясніть ці рядки.

Які факти з життя Шопена згадує поет?

Кому і в чому зізнається ліричний герой?

Назвати інші образи твору, розкрити їх роль у зображенні теми та розкритті ідеї твору.

Дослідити особливості віршованої форми.

Вдома пропонуємо учням опрацювати теоретичний матеріал про творчість поета періоду війни та післявоєнну поезію, вивчити напам'ять уривок з поезії «Слово про рідну матір».

Другий урок варто розпочати із бесіди, під час якої з'ясовують основні мотиви творчості М. Рильського періоду війни з гітлерівською Німеччиною, називають післявоєнні збірки поета.

Після читання учнями напам'ять уривка з