УДК 821.161.2(477)

В.В.Колкутіна, О.В.Тарабанчук

ідея пророка в поемі «Мойсей» Івана Франка

У статті досліджується ідея пророка в поемі «Мойсей» Івана Франка. Автор наділяє пророка земними і вічними рисами: самотність за життя, приреченість на смерть. Виділяє також таку людську рису, яксумнів, що стає причиною смерті пророка Мойсея. Іван Франко доводить, що сила пророка у його зв 'язку з народом.

Ключові слова: ідея, образ, пророк.

Тема використання біблійних ідей в українській літературі є малодослідженою, а тим більше нез'ясованою виступає ідея пророка. Пропонуємо розглянути зазначену ідею в поемі І.Франка «Мойсей». Певні напрацювання дослідників з цього питання є ґрунтовними і вартими уваги. Так, дослідник С.Гординський зазначав: «Він (І.Франко) хотів висловити свої ідеї на більш загальній, уселюдській площині, і його увагу привернулабіблійна тема особа Мойсея. Той знайшов немало пунктів схожості між Мойсеєм і собою самим, з погляду і пророка, і поета» [1, с.81]. Вчений А.Скоць робить висновки: «Автор «Мойсея» далекий був від того, щоб коментувати Біблію. У нього була своя ідейнотворча мета. Старозавітна оповідь в цьому випадку послужила лише фундаментом для Франкової оригінальної поетичної споруди» [5, с. 152].

Що ж писав сам автор з цього приводу? У передмові до поеми І.Франко говорить: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, невизнаного своїм народом. Ся тема в такій формі небіблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійному оповіданні» [8, с.201].

На нашу думку, актуальність теми зумовлена процесами, що відбуваються в суспільному й культурному житті України, які порушили питання щодо місця та ролі релігії, значення пророка як представника нових поглядів і змін в процесі духовного відродження України та необхідністю сучасного переосмислення творчої спадщини українських письменників.

Мета дослідження:

Вбачаємо за необхідне зосередити увагу на ідеї пророка у творчості І.Франка, визначити, як автор інтерпретує її у зіставленні з відповідною ідеєю Біблії.

Досягнення цієї мети передбачає вивчення наступних завдань:

Розглянути ідею пророка в поемі «Мойсей» І. Франка;

Виявити нові погляди автора на трактування вищезазначеної ідеї.

Предметом дослідження є визначення сентенції «ідея пророка» та її

реалізація у поемі І.Франка.

Об'єктом дослідження виступає поема «Мойсей» І.Франка та Біблія.

Спершу визначимо поняття «ідея». Ідея узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя [3, с.291].

Отже, розглянемо, як І. Франко в поемі «Мойсей» трактує ідею пророка, тобто виражає своє авторське ставлення до описаних подій. Безумовно, що носієм вищезазначеної ідеї виступає Мойсей. Але спочатку визначимо, хто ж такий пророк. Пророки у стародавніх іудеїв це проповідники і провозвісники «волі Божої», що не були жерцями. Деякі пророки (Ісаія, Ієремія та ін.) виступали проти рабовласників, вельмож, жерців і лихварів, віщували загибель Ізраїльського та Іудейського царств і появу справедливості, котру принесе Месія.

У сучасній літературній мові пророк визначна людина, що бачить далі за інших, описана часто з іронічним забарвленням людина, що бере на себе

відповідальність судити про майбутнє, не маючи для цього даних [2, с.394].

Також загальновідомим фактом є те, що більшість пророків, як і людей, які несуть щось нове, на перший погляд неможливе і нереальне, залишаються самотніми, жертвують життєвими благами заради ідеї і, як правило, гинуть. Але зерна, засіяні ними, проростають у душах їхніх послідовників і прихильників. Пропонуємо розглянути пророка, образ якого створив письменник на основі біблійного переказу. З'ясуємо, які риси притаманні Мойсею і яке ідейне навантаження він несе.

Мойсей, як і будьякий пророк, відрікся від земних благ, головним благом для нього став Бог У Біблії знаходимо: «Бажаю за краще бути біля порогу дому Божого, ніж перебувати в шатрях нечестя» (Пс. 83:11) [6, с.130]. Цю відданість Божій ідеї Франко опише так: Все, що мав у життю, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї [7, с.474].

Але біблійного пророка чекає сумна участь. Проблукавши сорок років з народом ізраїльським, він так і залишився самотнім: Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили [7, с.474].

Та пророка це не турбує. Він, як і протягом всіх сорока років, вірить у щасливе майбутнє народу, у досягнення покладеної перед ним мети. На початку твору автор описує віру й надію Мойсея: Хоч літа його гнуть у каблук Із турботами в парі, Та в очах його все щось горить, Мов дві блискавки в хмарі [7, с.478].

Але особливо самотність пророка Мойсея виявляється після вигнання з табору ізраїльтян. Блукаючи пустелею, він промовляє: Обгорнула мене самота, Як те море безкрає... О, давно я знайомий, давно З опікункою тою! Увесь вік, чи в степах, чи з людьми Яходив самотою [7, с.499].І.Франко не відходить від зображення традиційної долі пророка. В тому його трагедія, що він покликаний нате, щоб просвітити людей, вказати їм вірний шлях до краю омріяного, ощасливити їх, а натомість отримати недовіру, зневагу, вигнання.

Ми вважаємо, що особливість Мойсея як пророка в тому, що в ньому поєднуються земне і вічне. Головна його риса це невгасима любов до рідного краю, народу. Адже у своїх вчинках Мойсей керується не так вказівками Єшви, як почуттям