Та головна трагедія Мойсея як пророка не лише в тому, що він має зовнішній конфлікт (народ Мойсей), а й внутрішній. Він проявляється в тому, що головний герой втрачає віру в священну ідею. Мойсей, як і кожна земна людина, піддається на спокусу і в нього виникає сумнів щодо доцільності справи, якій він служив все життя. До цього пророка підштовхує «темний демон пустині» Азазель [7, с.503]. Азазель переконує Мойсея в тому, що він повів народ не з наказу Єгови, а з власної волі, і став для нього новим фараоном:

Що як ти сорок літ оцих був Шалом божеським хорий, Замість божого, їм накидав Власний план тіснозорий? [7, с.505].

І пророк засумнівався, чи й справді він виконував волю Божу. Адже йому ніхто не говорив, що ізраїльтян на землі обітованій чекає насолода, відпочинок. Він сам це проголосив і сліпо повірив. Там, де виникає сумнів, віри більше немає. Ми вважаємо, що письменник хотів показати, що сила пророка у зв'язку з тими, кому він пророкує, кого спонукає на активні дії. Коли цей зв'язок порушується, коли людина, яка бачить далі за інших, не може повести за собою народ, то у самого пророка виникає сумнів. Так трапилося і з Мойсеєм. Його вигнализ табору Датан і Авірон. Втрачається зв'язок з народом, і ми чуємо слова пророка Мойсея: І ось сумнів у душу мені Тисне жало студене [7, с.500].

Якщо звернемось до Біблії, то помітимо, що головний акцент робиться на відносини між Богом і єврейським народом. Автор поеми більше зосереджує увагу на стосунках пророка Мойсея і народу, якому той щиро бажає щастя, як те заповів Єшва. І тут пророк Мойсей подібний до І.Франка, якого також не розуміли і не сприймали. Автор прагне показати, що народний ватажок повинен бути рішучим, сміливим, активним, у йога душі немає місця для сумніву. Поводир, який сумнівається, не потрібен нікому. Маси йдуть за впевненими у собі людьми. Тобто І.Франко порівняно з Біблією зміщує ідейні акценти.

Смерть Мойсея теж має ідейне навантаження. Головного персонажа спіткала традиційна доля: він гине, так і не довівши справу до кінця. Він не прославив Єгову, не вселив народу віру в нього. І в цьому причина його смерті: Тут і кости зотліють твої На взірець і для страху Всім, що рвуться весь вік до мети, І вмирають на шляху! [7, с.520].

Але смерть ще й супроводжується покаранням. Пророк гине на порозі обіцяної землі, так і не ступивши на неї. Така кара чекає всіх, хто не вміє довести справу до кінця, хто втрачає віру в ідею. Ті гинуть на порозі досягнутої цілі. Та, на нашу думку, зерна, кинуті пророком Мойсеєм, проростають, і в народу єврейського з'являється новий поводир, який доведе почате до кінця. З цього приводу Г.Могильницька зазначає: «Тема жертовності герояподвижника переростає в тему перемоги ідеалу, за який принесена жертва, а смерть його стає торжеством справи його життя» [4, с.63].

Таким чином, І.Франко за основу свого твору обирає біблійний переказ, але наповнює його новим значенням, з власної точки зору розставляє ідейні акценти. Головну увагу автор зосередив на постаті пророка, наділивши його земними і вічними рисами. Доля пророка Мойсея склалася традиційно. Він зрікається благ і стає поводирем народу єврейського, але між людьми залишається самотнім. Йому не вірять, виганяють з табору. Та Мойсей не втрачає таких рис, як любов до народу, щире бажання здобути для нього кращого існування. Притаманна пророку й така земна риса, як сумнів, який підриває віру у вищу ідею. Зневіра, сумнів і стали причиною кари Єгови і смерті Мойсея. Та смерть його не була марною. Вона запалила вогонь в душах залишеного народу, дала йому нового поводиря, який зумів довести розпочате пророком Мойсеєм до кінця. Автор доводить, що сила пророка у його зв'язку з народом.Список використаної літератури:

Гординський, С. Мойсей сумління свого народу / С. Гординський 11 Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики. Книга перша. К. : Рось, 1994. 704 с.

Коваль, А. П. 1000 крилатих виразів української літературної мови / А. П. Коваль, В. В. Коптілов. К. : Наукова думка, 1964. 672 с.

Літературознавчий словникдовідник / за редакцією P. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. К. : ВЦ «Академія», 2007. 752 с. (Nota bene).

Могильницька, Г. Духовний заповіт українському народові / Г. Могильницька // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах.

2006. № 6. С. 5663.

Скоць, А. Поеми І.Франка : [монографія] / А. Скоць Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. 253 с.

Старий Завіт. Торонто : Еванджел байбл транслейторс енд міністріс, 1991.

486 с.

Франко, І. Вибрані поезії /1. Франко. К. : Державне видавництво художньої літератури, 1951. 536 с.

Франко, І. Я. Зібрання творів: У 50 т. /1.